Мала Лепетиха

МАЛА́ ЛЕПЕТИ́ХА — село Великолепетиського ра­йону Херсонської області. Малолепетис. сільс. раді під­порядк. села Дмитрівка та Сергіївка. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Каховського водо­сховища), за 12 км від райцентру, за 164 км від обл. центру та за 68 км від залізнич. ст. Нижні Сірогози. Пл. М. Л. 6,65 км², Дмитрівки — 1,66 км², Сергіївки — 0,75 км². За пере­писом насел. 2001, у Малолепетис. сільс. раді проживали 2395 осіб, з них у М. Л. — 2235, Дмитрівці — 132, Сергіївці — 28; у 2016 — від­повід­но 1662, 1560, 65, 1; пере­важно українці (95%), а також росіяни, білоруси, німці, поляки, цигани. Проходить автошлях Херсон–Запоріж­жя. Роз­копані курган­ні похова­н­ня епохи міді та бронзи (3–1 тис. до н. е.), похова­н­ня кім­мерій. вождя (8–7 ст. до н. е.; у кургані Широкому). На тер. Малолепетис. сільс. ради — 21 скіф. курган. Одним із перших їх почав досліджувати М. Веселовський. Зна­йдено скіф. портупей. ніж, навершя стріл, наконечники списів, золоту плетену стрічку, амфори. Влітку 1992 польовою екс­педицією Ін­ституту археології АНУ досліджено похова­н­ня знат. жінки-воїна. Поруч виявлено рештки її служниць, намисто, персні, браслети, рельєфні бляшки, масивні сережки, головний убір та накидки до нього, предмети побуту, колчан, стріли, бронз. котли та грец. амфори з вином. Казен­не с. М. Л. вперше згадується у церк.-парафіял. книгах 1792. Раніше тут протікала р. Лопатиха. Першими поселенцями стали запороз. козаки, селяни-втікачі з Черніг., Полтав., Курської губ. Від 1802 — село Мелітопол. пов. Таврій. губ. Здавна місц. жит. видобували ракушняк, вирощували зерн. культури. 1886 було 537 дворів, проживали 3939 осіб. За Всерос. пере­писом 1897, мешкали 6885 осіб. На­прикінці 19 ст. діяли школа, церква, євр. молитов. будинок, збиралися 1 ярмарок на рік і щотижневі базари. 1912 було 983 двори, мешкали 7648 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у жовтні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 15 вересня 1941 до 8 лютого 1944 — під нім.-фа­­шист. окупацією. Під час звільне­н­ня села загинули понад 100, у брат. могилах на тер. села похов. 280 рад. воїнів. Діяв польовий шпиталь. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 170 односельців. 1947–56 функціонував Великолепетис. дит. будинок. У перед- і післявоєн­ні роки у селі вирощували бавовну для Херсон. бавовняного комбінату. За високі врожаї бавовни ланкову М. Кисіль 1951 удостоїли зва­н­ня Героя Соц. Праці. Нині працюють молокопереробне під­приємство, кілька с.-г. під­приємств. У М. Л. — 2 заг.-осв. школи, дитсадок; Будинок культури, клуб, 2 б-ки; амбулаторія. Від 2012 виходить накладом 500 прим. «Малолепетиський віс­ник». У Великолепетис. р-ні здобули популярність фольклор. ансамбль «Калина», жін. ансамбль «Над­дні­пряночка», хореогр. колектив «Горицвіт». Реліг. громади: УПЦ МП (церква архістратига Михаїла), Свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. Встановлено обеліск воїнам-землякам і меморіал воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — спів­ак (баритон), засл. арт. УРСР Г. Котко, учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу М. Гречихін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю