Малачинська-Пайздерська Казимира
МАЛАЧИ́НСЬКА-ПАЙЗДЕ́РСЬКА Казимира (04. 03. 1879, м. Бучач, нині Терноп. обл. — 12. 04. 1959, м. Познань, Польща) — скульпторка, живописець. Навч. у приват. школі С. Батовського-Качора у Львові (1901–05; викл. А. Попель, С. Островський), Академії Колароссі у Парижі (1906–09; викл. Е.-А. Бурдель, Ф.-М. Шарпеньє). Працювала 1908–11 у Львові. Учасниця виставок від 1909. Від 1914 — у Познані. У творчості М.-П. львів.-париз. періоду відчуваються впливи творів О. Родена, Е.-А. Бурделя, сецесії та імпресіонізму. Різьбила у гіпсі, мармурі переважно портретні погруддя і голови, іноді статуї та плакетки, часто застосовувала форму торса. Писала переважно під впливом імпресіонізму олійні портрети, квітк. натюрморти, краєвиди Львова, Волині та Італії. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — «Жінка» (1908; 1910), «Жінка у капелюсі (І. Кровчинська-Маєвська)», «Письменник Я. Каспрович», «Музикант Е. Шеллінґ» (усі — 1909), «Сироти», «Мадонна», «Чоловічий торс», «Д. Лесневич», «Філософ К. Твардовський» (усі — 1910), «Співак А. Дідур у ролі Мефістофеля», «Панна Б.», «В. Міцкевич», «Г. Більська» (усі — 1911), «В. Вітвіцький» (1912); медальйони з портретами — графині В. Рей (1911, каплиця палацу у Псарах, нині с. Приозерне Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.), В. Белзи (1913, на надгробку у Львові); медаль Заг. крайової виставки 1929; фігурні барельєфи на пам’ятнику Найсвятішого Серця Ісуса Христа (1932, знищено 1939); живопис — «Човни» (1920-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
