Малачинська-Пайздерська Казимира

Визначення і загальна характеристика

МАЛАЧИ́НСЬКА-ПАЙЗДЕ́РСЬКА Казимира (04. 03. 1879, м. Бучач, нині Терноп. обл. — 12. 04. 1959, м. По­знань, Польща) — скульпторка, живописець. Навч. у приват. школі С. Батовського-Качора у Львові (1901–05; викл. А. Попель, С. Островський), Академії Коларос­сі у Парижі (1906–09; викл. Е.-А. Бурдель, Ф.-М. Шар­пеньє). Працювала 1908–11 у Львові. Учасниця ви­ставок від 1909. Від 1914 — у По­знані. У творчості М.-П. львів.-париз. періоду від­чуваються впливи творів О. Родена, Е.-А. Бурделя, сецесії та ім­пресіонізму. Різьбила у гіпсі, мармурі пере­важно порт­ретні погру­д­дя і голови, іноді статуї та плакетки, часто за­стосовувала форму торса. Писала пере­важно під впливом ім­пресіонізму олійні порт­рети, квітк. натюрморти, краєвиди Львова, Волині та Італії. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв.

Тв.: скульптура — «Жінка» (1908; 1910), «Жінка у капелюсі (І. Кровчинська-Маєвська)», «Письмен­ник Я. Кас­прович», «Музикант Е. Шел­лінґ» (усі — 1909), «Си­роти», «Мадон­на», «Чоловічий торс», «Д. Лесневич», «Філософ К. Твардовський» (усі — 1910), «Спів­ак А. Дідур у ролі Мефістофеля», «Панна Б.», «В. Міц­кевич», «Г. Більська» (усі — 1911), «В. Віт­віцький» (1912); медаль­йони з порт­ретами — графині В. Рей (1911, каплиця палацу у Псарах, нині с. Приозерне Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.), В. Белзи (1913, на над­гробку у Львові); медаль Заг. кра­йової ви­ставки 1929; фігурні барельєфи на памʼятнику Найсвятішого Серця Ісуса Христа (1932, знищено 1939); живопис — «Човни» (1920-і рр.).

Ю. О. Бірюльов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю