Малинка Віктор Олександрович
Визначення і загальна характеристика
МАЛИ́НКА Віктор Олександрович (17. 08. 1935, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) — живописець, графік. Батько Олексія, дід Петра та Ксенії Малинок. Член НСХУ (1970). Закін. Київський художній інститут (1967; викл. В. Касіян, В. Чебаник). Працював 1966–68 худож. ред. київ. видавництва «Молодь»; співпрацював із книжк. видавництвами України; 1996–2000 — викладач кафедри живопису Київ. інституту декор.-приклад. мистецтва та дизайну. Ілюстрував переважно книжки для дітей, зокрема укр., рос., туркмен., груз., казах., якут. нар. казки. Автор живопис. та акварел. пейзажів, портретів у реаліст. стилі. Учасник міських, обл., всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1955. Персон. — у Таганрозі (1983), Ростові-на-Дону (1984), Києві (1988, 1995, 1998, 2007). Деякі роботи зберігаються в НХМ, Центр. держ. архіві-музеї літ-ри і мистецтва України, Музеї книги та книгодрукування (усі — Київ), Севастоп. і Ростов. ХМ, Таганроз. картин. галереї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Мій батько» (1954), «Квіти в саду» (1955), «Автопортрет» (1955; 2000), «Гітарист» (1975), «Мої батьки», «Улов» (обидва — 1980), «Пам’яті В. Висоцького», «Сон» (обидва — 1983), «Щаслива родина» (1985), «Полудень» (1997), «Схід сонця», «Хмари», «Околиці» (усі — 2000), «Пейзаж із далями», «Брат» (обидва — 2001), «Весна світла» (2004); живописні серії — «Північ» (1972), «По Удмуртії» (1973), «Башкирія» (1975), «Вологодщина» (1976), «Приуралля», «Паланга» (обидві — 1980), «Таймир», «Карелія» (обидві — 1984), «Єнісей» (1988), «Сахалін» (1992), «Словаччина», «Румунія», «Крим» (усі — 1998); графіка — «Батько» (1955), «Аза» (1958), «Спека» (1975), «Гарячий пар» (1979), «Політ» (1983), «Осінь», «Колеги» (обидва — 1991), «Квітучий сад» (1998); іл. до кн. — «Туркменські народні казки» (1980), «Богатир Нарка» (1984), «Таємниця старого гнома» Д. Максимович (1985; усі — Київ).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
