Малинка Олексій Вікторович

МАЛИ́НКА Олексій Вікторович (10. 09. 1961, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) — скульптор, графік і живописець. Син В. Малинки, чоловік О. Плесовської, батько Петра та Ксенії Малинок. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1986; викл. М. Попов, В. Сергєєв, В. Шостя). На творчій роботі; 2002–12 — викладач рисунку, живопису та скульптури на каф. архітектури та дизайну Нац. авіац. університету (Київ). Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1974. Персон. — у Києві (2005). Основні галузі — скульп­тура, графіка, монум. живопис.

Тв.: іл. до зб. казок народів Півночі «Дідусь Наперсток» (1990); акварелі — «Квіти літа» (1993), «Серпень» (2013); розпис та іконостас церкви родини Миколи ІІ (1995–97, смт Лівадія Ялтин. міськради, АР Крим); цикл Богородич. ікон та розпис вівтаря у церкві Іоанна Златоуста «Євхаристія» (2000, Ялта); іконостас Троїц. церкви (м. Бровари Київ. обл., 1999); ікона для подвір’я монастиря cв. Катерини на Синаї — «12 зодчих Успенського собору Києво-Печерської лаври» (1999); розпис вівтаря та іконостаса Вознесен. церкви (с. Семиполки Бровар. р-ну, 2001); рельєфи — «Сакралізація фінансового простору», «Райський сад» (обидва — 2008); ікона «Сімейна» (2016).

О. Ю. Денисюк

Основні твори

іл. до зб. казок народів Півночі «Дідусь Наперсток» (1990); акварелі — «Квіти літа» (1993), «Серпень» (2013); розпис та іконостас церкви родини Миколи ІІ (1995–97, смт Лівадія Ялтин. міськради, АР Крим); цикл Богородич. ікон та розпис вівтаря у церкві Іоанна Златоуста «Євхаристія» (2000, Ялта); іконостас Троїц. церкви (м. Бровари Київ. обл., 1999); ікона для подвір’я монастиря cв. Катерини на Синаї — «12 зодчих Успенського собору Києво-Печерської лаври» (1999); розпис вівтаря та іконостаса Вознесен. церкви (с. Семиполки Бровар. р-ну, 2001); рельєфи — «Сакралізація фінансового простору», «Райський сад» (обидва — 2008); ікона «Сімейна» (2016).

Фотоілюстрації

завантажити статтю