Костюченко Олег Євгенович

КОСТЮЧЕ́НКО Олег Євгенович (15. 01. 1930, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 23. 12. 1990, Київ) — художник театру і кіно. Член СКінУ (1974). Закін. Харків. худож. інститут (1958). Працював у Харкові: гол. худож­ник студії телебачення; художник-постановник укр. драм. теат­ру ім. Т. Шевченка і ТЮГу; від 1968 — художник-постановник студії «Укртелефільм» (Київ). Оформив кінострічки: «Вогнен­ний потяг», «Учитель», «Поет», «Остання надія» (усі — Харків. студія телебачення); «В’язні Бо­­мона» (1970, 2 серії, реж. Ю. Ли­­сенко; Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка); «Пі­знай себе» (1971, Ґран-Прі і золота медаль Мкф, присвяч. медицині, м. Варна, Болгарія, 1973), «Перший шторм» (1972), «Хто за? Хто проти?» (1977, приз ж. «Новини кіноекрану» 4-го Респ. кінофестивалю «Людина праці на екрані», м. Кременчук Полтав. обл., 1978), «На­­талка Полтавка» (1978; усі — реж. Р. Єфименко), «Троїсті му­­зики» (реж. Р. Синько, приз 5-го Всесоюз. фестивалю телефіль­мів, Ташкент), «Вогнище на снігу» (обидві — 1973, реж. В. Лизогуб), «Невідомий, якого знали всі» (1976, реж. В. Луговсь­кий, Г. Тарнопольський; усі — студія «Укртелефільм»).

Завантажити статтю