Київський славістичний університет
КИ́ЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — приватний вищий навчальний заклад. Засновано 1993 як Київський інститут «Словʼянський університет». Співзасновник — НАНУ, Український педагогічний університет, Київська міськдержадміністрація. Сучасна назва — від 2001. У структурі Університету — Інститути славістики та міжнародних відносин, економіки та управління, економіки та менеджменту, Південно-словʼянський (Миколаїв), словʼянознавства (Рівне), міжрегіональний гуманітарний факультет, філії (Чернігівська, Закарпатська в Ужгороді, Бориспільська, Коцюбинська, Обухівська, Васильківська; усі — Київська обл.), навчально-консультаційний центр (Сімферополь). На його базі діє Український державний славістичний центр НАНУ і Міністерства освіти та науки України. В Університеті працюють 352 викладачі, з них — 25 докторів і 138 кандидатів наук. Серед відомих науковців — В. Наулко, І. Ільюшин, І. Стоянов, Е. Стоянова, Л. Гайдуков, В. Бруз, В. Гусєв, Т. Мейзерська, Н. Хазратова. Навчається близько 8 тисяч студентів (на денній формі — 3,6 тисячі осіб). Основні напрями наукових досліджень: Україна та словʼянський світ; історія, суспільно-політичне життя, економіка, культура, взаємини словʼянських країн. Видає «Вісник Київського славістичного університету», журнал «Київська старовина», «Університет». Соціальна база: 3 навчальні корпуси, 3 гуртожитки, бази практики та відпочинку в м. Алушта (АР Крим), Карлові Вари (Чехія), Боярка (Київська обл.). Президент — Ю. Алексєєв (від 1993).
