МА́ЛИШЕВ Юлій Володимирович (02. 02. 1924, Москва — 22. 06. 2006, Одеса) — музико­знавець, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік С. Мірошниченко. Канд. мистецтво­знавства (1978), професор (1997). Заслужений діяч мистецтв України (1995). Премія ім. М. Лисенка (2004). Член НСКУ (1958). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Київську консерваторію (1952; кл. М. Крох­маль-Орябинської). 1953–57 — консультант від­ділу науки і культури ЦК КПУ; 1957–60 — відп. секр. правлі­н­ня СКУ; 1959–63, 1977–79 — науковий спів­робітник від­ділу музико­­знавства ІМФЕ АН УРСР; 1966–76 — гол. ред. видавництва «Музична Україна», водночас лектор-музико­знавець Укрконцерту, Філармонії, товариства «Зна­н­ня» (усі — Київ), ведучий муз. теле­про­грам. Від 1978 працював у Одес. муз. академії: 1997–2006 — професор кафедри історії музики та муз. етно­графії. Водночас 1979–2006 — за­ступник голови правлі­н­ня Одес. від­діл. НСКУ. Наукові дослідже­н­ня: історія укр. музики, творчість сучас. укр. композиторів, теор. про­блеми музико­знавства, філософії та естетики, муз. соціологія. Брав участь у 7-му кон­гресі Між­нар. муз. ради (Москва, 1971), Між­нар. соціол. семінарі (Будапешт, 1973), Всесоюз. і респ. наук. конф., зʼ­їздах та пленумах СК. Серед учнів — С. Іванова, Т. Маркова, В. Романко.