МА́ЛКОВ Григорій Митрофанович (25. 01. 1869, м. Перм, Росія — 04. 02. 1920, Київ) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1897), професор (1911). Закін. Перм. міську гімназію (1888), Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1894), де 1897 захистив доктор. дис. «К патологии желтухи. О выделении желчных кислот с мочою, брюшной водянке и некоторых других явлениях при задержке желчи в организме». Під час навч. брав участь у ліквідації спалахів холери у Самарі (Росія, 1892). У 1905–19 — завідувач кафедри спец. патології та терапії Університету св. Володимира в Києві. Також читав лекції в Олександрів. лікарні Києва, працював у лікарні Київ. благодій. товариства. Роз­робив амбулатор. метод лікува­н­ня туберкульозу легенів за допомогою гваяколу. Ви­вчав пита­н­ня лікар. етики, деонтології та мед. законодавства. Член Товариства рос. лікарів (1896).