КИРИ́ЛКІН Іван Тарасович (1890, м. Александровськ-Грушевський, нині м. Шахти Ростовської обл., РФ — 26. 03. 1942) — організатор виробництва. Державні нагороди СРСР. Закінчив церковно-парафіяльну школу. Від 1903 працював на шахтах. 1913 вступив до більшовицької партії. 1925–26 — управляючий Рутченківських рудниками на Донбасі (під його керівництвом починав свою діяльність М. Хрущов); від 1926 — директор Макіївського металургійного комбінату; 1929–36 — начальник будівництва і 1-й директор Новокр­аматорського заводу важкого машинобудува­н­ня у м. Кр­аматорськ (нині усі — Донецька обл.). Ви­вчав досвід організації виробництва на заводах Великої Британії, Франції, США, Чехо-Словач­чини, Німеч­чини. 1936 обраний членом ЦК ВКП(б) і ЦВК СРСР, у тому ж році при­значений начальником управлі­н­ня будівництва заводу № 402 — суднобудівного під­приємства та міста-супутника у ра­йоні Нікольського гирла Пів­нічної Двіни (нині м. Сєвєродвінськ Архангельської обл., РФ). Закінчити будівництво заплановано 1940, фактично його завершено 1939 (від квітня 1938 гідротехнічні роботи виконували вʼязні створеного по­близу виправно-трудового табору НКВС). 8 вересня 1938 за санкцією наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії заарештований за звинуваче­н­нями в участі у контр­революційних організаціях, шпигунстві й навмисному затягуван­ні строків будівництва заводу. Слідство тривало понад 2,5 роки. Під час досудового роз­слідува­н­ня К. ви­знав усі висунуті проти нього звинуваче­н­ня, однак у ході судових слухань категорично від­кинув їх, посилаючись на те, що слідчі вибивали у нього зі­зна­н­ня насильницькими методами. Однак суд не врахував ці об­ставини і 2 травня 1941 засудив К. до 15-ти років увʼязне­н­ня і 5-ти років по­збавле­н­ня прав. Загинув в увʼязнен­ні. Реабілітований 1956. Його імʼям на­звано вулиці у Кр­аматорську та Сєвєродвінську (також встановлено меморіальну дошку).