Кирилкін Іван Тарасович
КИРИ́ЛКІН Іван Тарасович (1890, м. Александровськ-Грушевський, нині м. Шахти Ростов. обл., РФ — 26. 03. 1942) — організатор виробництва. Державні нагороди СРСР. Закін. церковно-парафіял. школу. Від 1903 працював на шахтах. 1913 вступив до більшов. партії. 1925–26 — управляючий Рутченків. рудниками на Донбасі (під його керівництвом починав свою діяльність М. Хрущов); від 1926 — директор Макіїв. металург. комбінату; 1929–36 — нач. будівництва і 1-й дир. Новокраматор. заводу важкого машинобудування у м. Краматорськ (нині усі — Донец. обл.). Вивчав досвід організації виробництва на заводах Великої Британії, Франції, США, Чехо-Словаччини, Німеччини. 1936 обраний чл. ЦК ВКП(б) і ЦВК СРСР, у тому ж році признач. нач. упр. будівництва заводу № 402 — суднобуд. підприємства та міста-супутника у р-ні Нікол. гирла Пн. Двіни (нині м. Сєвєродвінськ Архангел. обл., РФ). Закінчити будівництво заплановано 1940, фактично його завершено 1939 (від квітня 1938 гідротех. роботи виконували в’язні створ. побл. виправно-труд. табору НКВС). 8 вересня 1938 за санкцією наркома внутр. справ СРСР Л. Берії заарешт. за звинуваченнями в участі у контррев. організаціях, шпигунстві й навмис. затягуванні строків будівництва заводу. Слідство тривало понад 2,5 р. Під час досудового розслідування К. визнав усі висунуті проти нього звинувачення, однак у ході судових слухань категорично відкинув їх, посилаючись на те, що слідчі вибивали у нього зізнання насильниц. методами. Однак суд не врахував ці обставини і 2 травня 1941 засудив К. до 15-ти р. ув’язнення і 5-ти р. позбавлення прав. Загинув в ув’язненні. Реабіліт. 1956. Його ім’ям названо вулиці у Краматорську та Сєвєродвінську (також встановлено мемор. дошку).
Рекомендована література
- Шевченко А., Зайцев А. Новокраматорцы. Очерки истории Новокраматорского машиностроительного завода. Д., 1975;
- Лихолобова З. Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні (переважно на матеріалах Донбасу). Д., 1995;
- Її ж. Судьбы командиров советской индустрии // Правда через годы... Вып. 3. Д., 1999;
- Я знаю: город будет. Северодвинск, 2006.
Завантажити статтю
Людина 
