МАНЬКО́ВСЬКА Ірина Микитівна (01. 05. 1941, Київ) — патофізіолог. Дочка Микити, сестра Бориса (1964), онука Бориса (1883–1962) Маньковських. Доктор медичних наук (1986), професор (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закін. Київський медичний ін­ститут (1964). Працювала у Києві: 1964–65 — стажист-дослідник Ін­ституту фізіології АН УРСР; 1969–70 — асистент кафедри патол. фізіології мед. ін­ституту; від 1970 — в Ін­ституті фізіології НАНУ: від 1988 — провід­ний науковий спів­робітник, 2003–16 — завідувач від­ділу з ви­вче­н­ня гіпоксич. станів. Наукові дослідже­н­ня: режими масопереносу та утилізації кисню у мʼязовій тканині, механізми їх регуляції у назем. та мор. ссавців, які є адаптов. до гіпоксії в процесі еволюції; вікові особливості роз­витку вторин. гіпоксії скелет. мʼязів; закономірності змін кисн. режиму різних тканин при го­стрій гіпоксії та при адаптації до неї. Роз­робила комплексну характеристику ступеня гіпоксії мʼязової тканини у хворих із поруше­н­нями периферій. кровообігу і мʼязовими дистрофіями, а також у людей літнього віку. Ви­значила різницю між двома нефармакол. засобами адаптації організму до не­стачі кисню (пере­бува­н­ня в горах, період. гіпоксичні тренува­н­ня) за їх впливом на забезпече­н­ня тканини киснем, киснезалежні процеси в клітинах, стан цитоплазматич. мем­бран, антиокси­дант. захист та екс­пресію киснезалеж. генів. Ви­значила поруше­н­ня функціонал. стану та структури мітохондрій, активності окислювал. та антиокси­дант. ферментатив. систем мітохондрій у клітин. елементах крові при хворобі Паркінсона, діабетич. енцефалопатії.