МАНЬКО́ВСЬКИЙ Болеслав-Фердинанд (Mań­­kowski Bolesław Ferdynand; 20. 11. 1852, м. Любачів, нині Під­карп. воєводства, Польща — 26. 08. 1921, Львів) — польський педагог, історик. Доктор габіліт. (1903). Закін. Львівський університет (1874). Згодом навч. у Ляйпцизі (Німеч­чина), слухав лекції з педагогіки та психології у проф. В.-М. Вундта, Ф. Паулсена у Берлін. університеті (1877–79). Працював у б-ці графа В. Дідушицького (1875–76); архіваріусом князів. б-ки А.-С. Сапіги в Красічині побл. Пере­мишля (1880–87). Учителював у Львові. 1903–20 — приват-доцент кафедри педагогіки, від 1920 — звич. проф., водночас від 1912 — директор б-ки Львів. університету; 1914–20 також викладав педагогіку в міському ліцеї ім. королеви Ядвіґи. Засн. і кер. Пед. семінарії при Львів. університеті (1907–21) — автоном. структур. одиниці в складі філос. ф-ту. За­провадив для студентів Університету, які ви­вчали педагогіку, пед. практику в серед. освіт. закладах міста. Наукові дослідже­н­ня: актуал. про­блеми серед. освіти та вдосконале­н­ня практ. під­готовки гімназ. учителів у Галичині; історія польс. шкільництва. 1889–1916 — ред. ж. Товариства учителів ВШ «Мu­­zeum»: від 1889 — в. о. ред., 1890–15 — відп. ред.