МАРІА́Н Борис Тихонович (Marian Bo­­ris; 27. 09. 1936, с. Красногорка, нині Красна Гірка, Придністровʼя, Молдова) — молдавський письмен­ник, публіцист, громадський діяч, один із перших шістдесят- ників. Член СП Молдови (1973) й НСПУ (2013). Держ. (1977) і Нац. (2001) премії Молдови у галузі публіцистики. Орден Республіки (2006). У 1953 вступив на філол. факультет Кишинів. університету, однак від­разу ж пере­вівся на факультет журналістики Київ. університету. Оскільки більшість дисциплін викладали українською мовою, за допомогою однокурсників швидко ви­вчив її, цікавився укр. історією та культурою. На хвилі роз­вінча­н­ня культу Й. Сталіна після 20-го зʼ­їзду КПРС, а також під враже­н­нями від придуше­н­ня масового антикомуніст. руху в Польщі й роз­прави з пов­сталими у Будапешті в листопаді 1956 написав «Про­граму-мінімум демократичної пере­будови су­спільства», яку дав прочитати декільком однокурсникам. Її гол. вимоги: ліквідувати кастовість і привілеї чл. КПРС, від­мінити цензуру, зміцнити й роз­ширити суверенітет союз. респ., наділити селян землею (від 1-го до 3-х га), пере­дати упр. на заводах і ф-ках вибор. робітн. комітетам, наполовину знизити податки з селян і на четвертину — з робітників та інтелігенції, до­зволити масові мітинги, демонстрації, зі­бра­н­ня та ін. форми волевиявле­н­ня громадян (окрім зброй. заколотів), а також вільний виїзд і вʼїзд у країну всім бажаючим. Після доносу в грудні 1956 КДБ завів справу проти М., у січні 1957 його виключено з Університету. Під час обшуку вилучено 11 рукописів, зокрема роман «Зелен Днестр», повість для дітей «Там, где звезды гаснут», інтермедію в 6-ти картинах «Діти мої, діти», дит. гуморист. повість «Натка-куропатка и ее братик Витька», істор. трагедію «Александр Лепушняну», баладу «Письмо пришло с опоз­данием», збірку вір­­шів, щоден­ник. записи. 25 квітня 1957 засудж. до 5-ти р. таборів. Покара­н­ня від­бував у Мордовії (РФ). Уві­йшов до громади вʼязнів-українцiв, молодіж. студент. товариства і літ. студії, яка видавала під­піл. рукопис. ж. «Потьма». Звільнений 1962. Працював на виробництві, 1968 заочно закін. Літ. ін­ститут у Москві. Від 1971 — на журналіст. роботі. Реабіліт. 1990. У 1993–2001 — гол. ред. г. «Независимая Молдова», 2001–03 — ген. дир. Інформ­агентства «Молд­­прес», 2003–09 — гол. ред. ж. «Мол­дова» (усі — Кишинів). Водночас від 1989 бере активну участь у політ. житті, об­стоює незалежність і цілісніть Молдови, захищає самобутність молдов. народу та його право на державність. Під­тримує по­стійні літ. і особисті звʼязки з Україною.