Маріан Борис Тихонович
Визначення і загальна характеристика
МАРІА́Н Борис Тихонович (Marian Boris; 27. 09. 1936, с. Красногорка, нині Красна Гірка, Придністровʼя, Молдова) — молдавський письменник, публіцист, громадський діяч, один із перших шістдесят- ників. Член СП Молдови (1973) й НСПУ (2013). Держ. (1977) і Нац. (2001) премії Молдови у галузі публіцистики. Орден Республіки (2006). У 1953 вступив на філол. факультет Кишинів. університету, однак відразу ж перевівся на факультет журналістики Київ. університету. Оскільки більшість дисциплін викладали українською мовою, за допомогою однокурсників швидко вивчив її, цікавився укр. історією та культурою. На хвилі розвінчання культу Й. Сталіна після 20-го зʼїзду КПРС, а також під враженнями від придушення масового антикомуніст. руху в Польщі й розправи з повсталими у Будапешті в листопаді 1956 написав «Програму-мінімум демократичної перебудови суспільства», яку дав прочитати декільком однокурсникам. Її гол. вимоги: ліквідувати кастовість і привілеї чл. КПРС, відмінити цензуру, зміцнити й розширити суверенітет союз. респ., наділити селян землею (від 1-го до 3-х га), передати упр. на заводах і ф-ках вибор. робітн. комітетам, наполовину знизити податки з селян і на четвертину — з робітників та інтелігенції, дозволити масові мітинги, демонстрації, зібрання та ін. форми волевиявлення громадян (окрім зброй. заколотів), а також вільний виїзд і вʼїзд у країну всім бажаючим. Після доносу в грудні 1956 КДБ завів справу проти М., у січні 1957 його виключено з Університету. Під час обшуку вилучено 11 рукописів, зокрема роман «Зелен Днестр», повість для дітей «Там, где звезды гаснут», інтермедію в 6-ти картинах «Діти мої, діти», дит. гуморист. повість «Натка-куропатка и ее братик Витька», істор. трагедію «Александр Лепушняну», баладу «Письмо пришло с опозданием», збірку віршів, щоденник. записи. 25 квітня 1957 засудж. до 5-ти р. таборів. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Увійшов до громади вʼязнів-українцiв, молодіж. студент. товариства і літ. студії, яка видавала підпіл. рукопис. ж. «Потьма». Звільнений 1962. Працював на виробництві, 1968 заочно закін. Літ. інститут у Москві. Від 1971 — на журналіст. роботі. Реабіліт. 1990. У 1993–2001 — гол. ред. г. «Независимая Молдова», 2001–03 — ген. дир. Інформагентства «Молдпрес», 2003–09 — гол. ред. ж. «Молдова» (усі — Кишинів). Водночас від 1989 бере активну участь у політ. житті, обстоює незалежність і цілісніть Молдови, захищає самобутність молдов. народу та його право на державність. Підтримує постійні літ. і особисті звʼязки з Україною.
Літ.: Мусієнко О. Шістдесятники: звідки вони? // ЛУ. 1996, 21 листоп.; Гайовий Г. Постамент для памʼятника з окрушин навколородинної та колежанської хроніки в авторській редакції. К., 2007; Лупашко М. Борис Мариан: «Я остаюсь молдаванином и государственником» // Эксперт новостей. 2011, 12 сен.; Поята В. Мученик мордовських таборів // ЛУ. 2016, 29 верес.
В. В. Овсієнко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
