Маркшейдерія, Маркшейдерська справа

МАРКШЕЙДЕРІ́Я, Маркшейдерська справа (нім. Markscheiderei, від Mark — межа та scheiden — розділяти) — галузь гірничої науки і техніки, яка займається просторово-геометричними зніманнями у надрах Землі та на її поверхні з подальшим нанесенням на картах, планах, розрізах, проекціях й інших графічних зображеннях контурів корисних копалин, відкритих і підземних гірничих виробок, місць проведення геологорозвідувальних робіт, будівництва нових і ліквідації застарілих об’єктів гірничої промисловості. У світі тривалий час терміну «М.», який остаточно укорінився у 1-й пол. 20 ст., передували терміни «підземна геометрія», «гірське землемірство», «гірська топографія», «рудникова топографія», «маркшейдерське мистецтво», «гірська геодезія», «гірська геометрія». Маркшейдер. справа зародилася у стародавні часи разом з гірн. справою. Зокрема, у 16–14 ст. до н. е. в Єгипті будували на площині зменшені масштабні зображення гірн. виробок. У 1 ст. давньогрец. математик Герон Александрійський уперше описав спосіб підзем. знімання та його орієнтування у праці «Про діопір». 1556 у м. Базель (Швейцарія) опубл. посмертне енциклопед. вид. нім. ученого Ґ. Аґріколи «De Re Metallica Libri XII» / «Про гірничу справу та металургію», у 5-й книзі якого міститься коротке зведення способів вирішення маркшейдер. завдань. 1686 у м. Айслебен (Німеччина) нім. математик Н. Фойґтель видав кн. «Geometria Subterranea oder Marckscheide-Kunst» / «Підземна геометрія, або Маркшейдерське мистецтво». У 1-й пол. 19 ст. Є. Ковалевський, який походив з давнього козац.-старшин. роду, запропонував назву Донец. басейн (згодом утвор. скорочення Донбас), а також виконав перше наук. стратигр. і геол. дослідж. цього регіону. Знач. внесок у розроблення теорії та практики М. зробили укр. учені П. Леонтовський, І. Бухиник, А. Гутт, Д. Оглоблин, польс. і рос. — П. Соболевський (1901–03 викладав маркшейдер. мистецтво та геодезію у Вищому гірн. училищі в Катеринославі, нині Нац. тех. університет «Дніпров. політехніка»; 1902–03 склав першу карту для ділянки Харциз.-Донец. р-ну), рос. (мали вплив на становлення галузі та сприяли підготовці маркшейдерів в Україні) — О. Максимович, Г. Тіме, В. Бауман (з його ініціативи 1909 у Харкові скликано 1-й з’їзд маркшейдерів Пд. Росії), І. Бахурін, М. Келль, Д. Казаковський та ін. 1899 водночас з відкриттям Вищого гірн. училища у Катеринославі створ. кабінети М. та геодезії, які 1906 реорганізували у каф. маркшейдер. мистецтва та геодезії (нині діє окрема каф. М.), а 1910 у цьому ж місті засн. перший у Рос. імперії спеціалізов. фаховий маркшейдер. ж. «Марк­­шейдерские известия», який виходив до 1932. У м. Сталіно (нині Донецьк) 1929 організовано каф. геодезомаркшейдер. справи у Гірн. інституті (нині Донец. тех. університет; після нім.-фашист. окупації створ. окрему каф. маркшейдер. справи, від 2015 фахівців з М. навч. на каф. геодезії та будівництва підзем. споруд у м. Покровськ Донец. обл., куди евакуйовано цей ВНЗ). У рад. період каф. маркшейдер. справи функціонувала й у Харкові в геодез., інж.-буд. і гірн. інститутах. Нині каф. М. також існують у Криворіз. університеті (Дніпроп. обл.; від 1944) та Житомир. технол. університеті (від 2007); у Донбас. тех. університеті (від 1957), який 2015 евакуйов. з м. Алчевськ у м. Лисичанськ Луган. обл., — каф. М., геодезії та геології. Маркшейдерів готують на споріднених кафедрах у ВНЗах Києва, Рівного та ін. міст. 1944–2014 у Донецьку працював Укр. НДПКІ гірн. геології, геомеханіки та маркшейдер. справи НАНУ (веде свою історію від н.-д. групи тресту «Дон­­вугілля» у Харкові, яку 1932 реорганізували у Харків. групу Центр. н.-д. маркшейдер. бюро, а 1944 — у Сталін. групу, 1945 — в Укр. відділ. Всесоюз. н.-д. маркшейдер. інституту), 1949–2001 у Кривому Розі — Держ. НВП з маркшейдер., екол., геомех. і гідротех. досліджень (до 1973 — опор. пункт Всесоюз. н.-д. маркшейдер. інституту). Фахівець з М. — маркшейдер — фіксує рельєф і специф. особливості на відповід. ділянках земної поверхні, що вимірює, вивчає характер зсувів і деформації поверхні та гірських порід, вирішує різноманітні гірн.-тех. і гірн.-геом. завдання, що виникають на всіх стадіях освоєння, розроблення та консервування родовищ, визначає заходи охорони споруд від шкідливого впливу гірн. розроблень. Результати маркшейдер. знімань використовують для обліку кількості та якості корис. копалин, планування проведення гірн. робіт, освоєння та комплекс. використання родовищ, будівництва підзем. споруд, не пов’я­­заних з закладанням і експлуатацією гірн. виробок, зокрема метрополітенів, автомобіл. та ін. тунелів. Маркшейдер. знімання кар’єрів — комплекс польових і камерал. робіт з метою укладання гірн. графіч. документації з умов. позначеннями місц. предметів, відкритих гірн. виробок і рельєфу вимірюваної у простор.-геом. відношенні ділянки земної поверхні. Об’єкти підзем. маркшейдер. знімання: підготовчі й очисні гірн. виробки, камери та свердловини різного призначення, межі закладання виробленого простору, транспортні шляхи, загальношахтні вентиляц. і протипожежні пристрої та споруди, контури затоплених виробок, місця обвалення гірських порід у підготовчих виробках, геол. порушення, специф. місця родовища тощо. Гол. геом. основою маркшейдер. знімань є маркшейдер. опорна мережа — система пунктів, закріплених на земній поверхні та в гірн. виробках. Розрізняють постійні та тимчас. маркшейдер. пункти. Їхні координати переважно визначають проведенням полігонометр. ходів. Конструкції, призначені для закріплення пунктів планових і висот. маркшейдер. опор. мереж, а також для фіксації напряму при проходженні гірн. виробок, називають маркшейдер. знаками. Виконанням маркшейдер. робіт відповід. рівня займається маркшейдер. служба — функціонал., структур. підрозділ гірн.-видобув. підприємства, об’єднання, холдинг. компанії, департаменту, мін-ва. У структурі підприємства чи організації маркшейдер. служба може бути як самостійною (маркшейдер. відділ, маркшейдер. упр., бюро спеціалізов. маркшейдер. робіт), так і складовою частиною ін. підрозділів (геол.-маркшейдер., тех. тощо). На гірн. підприємствах України маркшейдер. відділи вперше створ. у 1930-х рр. Маркшейдер. служба шахтоупр., шахти чи кар’є­­ру систематично виконує облік стану та руху пром. запасів, втрат і збіднювання корис. копалин у надрах, кількості видобутих корис. копалин і обсягів гірн. робіт, виконаних за певний час. Маркшейдер. забезпечення гірн. робіт здійснюють відповідно з чинним законодавством, положенням про макшейдер. службу, норматив. документами. Номенклатура спеціально розроблених документів і формулярів (журнали, книги) та гірн. графіч. матеріалів, які відображують результати кутових і ліній. вимірювань, складає сукупність маркшейдер. документації. До складу обов’язк. маркшейдер. документації входить первинна, обчислювал. і графічна документація; у додатковій обумовлюють специф. особливості розроблення родовищ.

Рекомендована література

1. Максимовъ А. П. Практическая подземная геометрія. С.-Пе­тербургъ, 1805;
   Google Scholar Internet
2. Бауманъ В. И. Маркшейдерское искусство. С.-Пе­тербургъ, 1900;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Курсъ маркшейдерского искусства: В 3 т. С.-Пе­тербургъ, 1905;
   Google Scholar Internet
4. Леонтовский П. М. Практический курс горной геометрии. Москва, 1924;
   Google Scholar Internet
5. Гутт А. Є. Гірнича геометрія: В 3 т. Т. 1–2. Дн., 1931;
   Google Scholar Internet
6. Бухиник І. П. Рівняльне опрацювання маркшейдерсько-геодезичних здіймань. Дн., 1932;
   Google Scholar Internet
7. Бахурин И. М. Вопросы маркшейдерского искусства. Москва; Ленинград, 1936;
   Google Scholar Internet
8. Перегудов М. А. Геодезия и маркшейдерское дело. Москва; Х., 1952;
   Google Scholar Internet
9. Шутенков Т. С. Маркшейдерское дело. Х., 1957;
   Google Scholar Internet
10. Оглоблин Д. Н. и др. Маркшейдерское дело. К., 1960;
    Google Scholar Internet
11. Москва, 1972;
    Google Scholar Internet
12. 1982;
    Google Scholar Internet
13. Оглоблин Д. Н. и др. Курс маркшейдерского дела для горняков. К., 1962;
    Google Scholar Internet
14. 1968;
    Google Scholar Internet
15. Мирний В. В. Проекції, які застосовують в геометрії надр і маркшейдерській справі. Д., 1993;
    Google Scholar Internet
16. Його ж. Проекції в маркшейдерії. К., 1994;
    Google Scholar Internet
17. Антипенко Г. О. Гірнича геометрія. Дн., 1999;
    Google Scholar Internet
18. Бизов В. Ф., Федоренко П. Й. Маркшейдерська справа. Кривий Ріг, 2001;
    Google Scholar Internet
19. Сидоренко В. Д., Федоренко П. Й. Геодезія і маркшейдерія: В 2 т. Кривий Ріг, 2008;
    Google Scholar Internet
20. Антипенко Г. О. та ін. Маркшейдерська справа. Дн., 2010;
    Google Scholar Internet
21. Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг (книги I–VI). Д., 2014.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю