Корисні копалини

КОРИ́СНІ КОПА́ЛИНИ — природні мінеральні утворе­н­ня, які використовуються в народному господарстві без­посередньо або після поперед­нього обробле­н­ня. Формуються протягом усієї історії роз­витку земної кори внаслідок ендоген­них процесів і екзоген­них процесів; бувають органічного та неорганічного походже­н­ня. 

За умовами утворе­н­ня К. к. поділяють на:

• ендоген­ні (магматичні, пегматитні, карбонатитні, скарн., гідротермальні), 
• екзоген­ні (вивітрюван­ня, роз­сипні, осадові),
  
• метаморфоген­ні; 

за фізичним станом:

• тверді (пере­важна більшість корисних копалин), 
• рідкі,
• газоподібні;

за промисловим викори­ста­н­ням:

• металеві корис­ні копалини (самородні метали, руди чорних, кольор., рідкіс. і ра­діо­актив. металів, зокрема алю­мінієві руди, берилієві руди, болотна руда, ванадієві руди, залізні руди, золоті руди і роз­сипища, кобальтові руди, літієві руди, магнієві руди, марганцеві руди, мідні руди, молібденові руди, нікелеві руди, ніобієві руди, оловʼяні руди, платинові руди, поліметалеві руди, ртутні руди, свинцеві руди, срібні руди, танталові руди, титанові руди, торієві руди, уранові руди, хромітові руди, цинкові руди, цирконієві руди, рідкісноземель­них і роз­сіяних елементів руди),
  
• неметалеві корисні копалини (різноманітні солі, зокрема калійні та магнієві солі, камʼяна сіль, мірабіліт, або глаубер. сіль, бур­штин, гіпс, барит, сірка, фосфатні руди, калій- і азотовмісні руди, вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, магнезити, вапняки, доломіти, азбест, графіт, тальк, сировина для виготовле­н­ня будівельних матеріалів і виробів, граніт, габро, лабрадорит, виробне камі­н­ня, дорогоцін­не камі­н­ня, керам. сирови­на, зокрема глини, пісок), 
• горючі корисні копалини (нафта, природні гази горючі, буре вугі­л­ля, камʼяне вугі­л­ля, торф, го­­рючі сланці),
• гі­дромінеральні К. к. (води під­земні, мінеральні води). 

Кількісні показники міне­рал. сировини в надрах, на зем­ній поверх­ні, на дні водойм, у поверх­невих і під­зем. водах тер. й акваторії світу, від­повід. країни чи регіону та родовищ складають Запаси корисних копалин. З метою від­діле­н­ня від порож. породи всіх цін­них мінералів з подальшим їх роз­діле­н­ням здійснюють Корисних копалин збагаче­н­ня.

Україна належить до найбільших мінерально-сировин­них держав світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів корисних копалин, з яких 9051 родовище (донині освоєно 3349) з 94-х видів сировини має промислове значе­н­ня. Низка українських родовищ є унікальними за своїми запасами та якістю сировини, роз­міще­н­ням у сприятливих гео­графічних і економічних умовах для інтенсивного роз­витку гірничо-промислових комплексів. Мінерально-сировин­ний комплекс на початку 1990-х рр. забезпечував 23–25 % валового національного доходу та третину валютних надходжень від екс­порту. З добува­н­ням і викори­ста­н­ням корисних копалин було повʼязано 48 % промислового потенціалу України та до 20 % її трудових ресурсів, працювало близько 400 шахт, 1100 карʼєрів, десятки гірничо-збагачувальних комбінатів, низка нафто- та газодобувних комплексів. Річний випуск продукції гірничо-добувного комплексу 1990 складав 20,1 млрд дол. США. Нині мінеральні ресурси та продукти їхнього пере­робле­н­ня забезпечують 42 % ВВП і 60 % валютних надходжень.

В Україні у значних обсягах здійснюють видобува­н­ня каоліну, марганцевих та залізних руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту, а також брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцитів, флюсових вапняків і доломітів), хімічної сировини (самородної сірки, камʼяних і калійних солей), облицювального каменю (гранітів, габро, лабрадоритів), скляного піску. Із її надр вилучають вуглеводневу сировину, буре вугі­л­ля, торф, цементну сировину, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировину для виробництва будівельних матеріалів, дорогоцін­не та виробне камі­н­ня, пʼєзокварц, різноманітні мінеральні води. У невеликих обсягах добувають нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатну сировину. Зна­йдені та ви­вчені родовища нетрадиційних для України корисних копалин — берилію, ніобію та танталу, рідкісних земель, міді, свинцю, цинку, молібдену, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту.

 За остан­ні роки під­тверджено реальні можливості щодо подальшого приросту запасів вуглеводнів, від­кри­т­тя і освоє­н­ня нових родовищ корисних копалин — золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних металів, рідкісних земель. Остан­нім часом доведено можливість викори­ста­н­ня техноген­них родовищ для одержа­н­ня кольорових, рідкісних і благородних металів, різних видів неметалічної сировини. Україна є унікальним геологічним регіоном світу, формува­н­ня якого від­булося понад 3,7 млрд років. Тому її будова характеризується великою різноманітністю геологічних структур і геодинамічних умов їхнього роз­витку, роз­маї­т­тям геологічних і рудних формацій. 

На території України сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту: 

• Західно- і Східно-Європейська та Євразійська платформи; 
• Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи, великі осадові прогини (Дні­провсько-Донецький) та басейни (Азово-Чорноморський). 

Саме тому Україну умовно вважають своєрідним геологічним центром Європи. Особливе положе­н­ня в геологічній будові України за­ймає Український щит — найдревніша докембрійська геологічна споруда, яка є складовою частиною Східно-Європейської платформи. Протягом багатовікової еволюції проявилося понад 7 продуктивних металогенічних імпульсів, що забезпечили формува­н­ня великої кількості потужних родовищ. На більш пізніх етапах реювінації щита виникли родовища кольорових і рідкісних металів. 

Тут зосереджені одні з найпотужніших у світі родовищ залізних і марганцевих руд, які роз­робляють вже понад 100 років, значні поклади титанових, цирконових та уранових руд, які зна­йдені уже в сучасному періоді. У остан­ні роки виявлені унікальні Пержанське родовище берилію в Житомирській обл., Азовське родовище рідкісних земель в Донецькій обл., Полохівське та Станкуватське родовища літію в Кірово­градській обл. Одним із нових досягнень українських геологів було ви­значе­н­ня золотоносності України та від­кри­т­тя промислових золоторудних родовищ: Мужіївського та Сауляк в Карпатах; Бобриківського на Донбасі; Сергіївського, Майського, Клинцівського в межах Українського щита. Ефективна реалізація мінерально-сировин­ного потенціалу України можлива за умов нових комплексних під­ходів, викори­ста­н­ня сучасних високих технологій, врахува­н­ня світової конʼюнктури, налагодже­н­ня взаємовигідного між­народного спів­робітництва. За­ймаючи площу в 603,7 тис. км² (0,4 % світової суші) Україна спроможна забезпечити близько 5 % світових потреб в мінеральній сировині та продуктах її пере­робки. Потужний мінерально-ресурсний потенціал до­зволяє Україні за­ймати домінантне положе­н­ня в Європі та входити до десятки провід­них гірничорудних країн світу.

Завантажити статтю