КОРИ́СНІ КОПА́ЛИНИ — природні мінеральні утворе­н­ня, які використовуються в народному господарстві без­посередньо або після поперед­нього обробле­н­ня. Формуються протягом усієї історії роз­витку земної кори внаслідок ендоген­них процесів і екзоген­них процесів; бувають органічного та неорганічного походже­н­ня. 

За умовами утворе­н­ня корисних копалин поділяють на:

  • ендоген­ні (магматичні, пегматитні, карбонатитні, скарнові, гідротермальні), 
  • екзоген­ні (вивітрюван­ня, роз­сипні, осадові),
  • метаморфоген­ні; 

за фізичним станом:

  • тверді (пере­важна більшість корисних копалин), 
  • рідкі,
  • газоподібні;

за промисловим викори­ста­н­ням:

Кількісні показники мінеральної сировини в надрах, на зем­ній поверх­ні, на дні водойм, у поверх­невих і під­земних водах території й акваторії світу, від­повід­ної країни чи регіону та родовищ складають Запаси корисних копалин. З метою від­діле­н­ня від порожньої породи всіх цін­них мінералів з подальшим їх роз­діле­н­ням здійснюють Корисних копалин збагаче­н­ня.

Україна належить до найбільших мінерально-сировин­них держав світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів корисних копалин, з яких 9051 родовище (донині освоєно 3349) з 94-х видів сировини має промислове значе­н­ня. Низка українських родовищ є унікальними за своїми запасами та якістю сировини, роз­міще­н­ням у сприятливих гео­графічних і економічних умовах для інтенсивного роз­витку гірничо-промислових комплексів. Мінерально-сировин­ний комплекс на початку 1990-х років забезпечував 23–25 % валового національного доходу та третину валютних надходжень від екс­порту. З добува­н­ням і викори­ста­н­ням корисних копалин було повʼязано 48 % промислового потенціалу України та до 20 % її трудових ресурсів, працювало близько 400 шахт, 1100 карʼєрів, десятки гірничо-збагачувальних комбінатів, низка нафто- та газодобувних комплексів. Річний випуск продукції гірничо-добувного комплексу 1990 складав 20,1 млрд дол. США. Нині мінеральні ресурси та продукти їхнього пере­робле­н­ня забезпечують 42 % ВВП і 60 % валютних надходжень.

В Україні у значних обсягах здійснюють видобува­н­ня каоліну, марганцевих та залізних руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту, а також брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцитів, флюсових вапняків і доломітів), хімічної сировини (самородної сірки, камʼяних і калійних солей), облицювального каменю (гранітів, габро, лабрадоритів), скляного піску. Із її надр вилучають вуглеводневу сировину, буре вугі­л­ля, торф, цементну сировину, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировину для виробництва будівельних матеріалів, дорогоцін­не та виробне камі­н­ня, пʼєзокварц, різноманітні мінеральні води. У невеликих обсягах добувають нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатну сировину. Зна­йдені та ви­вчені родовища нетрадиційних для України корисних копалин — берилію, ніобію та танталу, рідкісних земель, міді, свинцю, цинку, молібдену, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту.

 За остан­ні роки під­тверджено реальні можливості щодо подальшого приросту запасів вуглеводнів, від­кри­т­тя і освоє­н­ня нових родовищ корисних копалин — золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних металів, рідкісних земель. Остан­нім часом доведено можливість викори­ста­н­ня техноген­них родовищ для одержа­н­ня кольорових, рідкісних і благородних металів, різних видів неметалічної сировини. Україна є унікальним геологічним регіоном світу, формува­н­ня якого від­булося понад 3,7 млрд років. Тому її будова характеризується великою різноманітністю геологічних структур і геодинамічних умов їхнього роз­витку, роз­маї­т­тям геологічних і рудних формацій. 

На території України сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту: 

  • Західно- і Східно-Європейська та Євразійська платформи; 
  • Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи, великі осадові прогини (Дні­провсько-Донецький) та басейни (Азово-Чорноморський). 

Саме тому Україну умовно вважають своєрідним геологічним центром Європи. Особливе положе­н­ня в геологічній будові України за­ймає Український щит — найдревніша докембрійська геологічна споруда, яка є складовою частиною Східно-Європейської платформи. Протягом багатовікової еволюції проявилося понад 7 продуктивних металогенічних імпульсів, що забезпечили формува­н­ня великої кількості потужних родовищ. На більш пізніх етапах реювінації щита виникли родовища кольорових і рідкісних металів. 

Тут зосереджені одні з найпотужніших у світі родовищ залізних і марганцевих руд, які роз­робляють вже понад 100 років, значні поклади титанових, цирконових та уранових руд, які зна­йдені уже в сучасному періоді. У остан­ні роки виявлені унікальні Пержанське родовище берилію в Житомирській обл., Азовське родовище рідкісних земель в Донецькій обл., Полохівське та Станкуватське родовища літію в Кірово­градській обл. Одним із нових досягнень українських геологів було ви­значе­н­ня золотоносності України та від­кри­т­тя промислових золоторудних родовищ: Мужіївського та Сауляк в Карпатах; Бобриківського на Донбасі; Сергіївського, Майського, Клинцівського в межах Українського щита. Ефективна реалізація мінерально-сировин­ного потенціалу України можлива за умов нових комплексних під­ходів, викори­ста­н­ня сучасних високих технологій, врахува­н­ня світової конʼюнктури, налагодже­н­ня взаємовигідного між­народного спів­робітництва. За­ймаючи площу в 603,7 тис. км2 (0,4 % світової суші) Україна спроможна забезпечити близько 5 % світових потреб в мінеральній сировині та продуктах її пере­робки. Потужний мінерально-ресурсний потенціал до­зволяє Україні за­ймати домінантне положе­н­ня в Європі та входити до десятки провід­них гірничорудних країн світу.