Корисні копалини

КОРИ́СНІ КОПА́ЛИНИ — природні мінеральні утворення, які використовуються в народному господарстві безпосередньо або після попереднього оброблення. Формуються протягом усієї історії розвитку земної кори внаслідок ендогенних процесів і екзогенних процесів; бувають органічного та неорганічного походження.

За умовами утворення К. к. поділяють на:

ендогенні (магматичні, пегматитні, карбонатитні, скарн., гідротермальні),
екзогенні (вивітрювання, розсипні, осадові),
метаморфогенні;

за фізичним станом:

тверді (переважна більшість корисних копалин),
рідкі,
газоподібні;

за промисловим використанням:

металеві корисні копалини (самородні метали, руди чорних, кольор., рідкіс. і радіоактив. металів, зокрема алюмінієві руди, берилієві руди, болотна руда, ванадієві руди, залізні руди, золоті руди і розсипища, кобальтові руди, літієві руди, магнієві руди, марганцеві руди, мідні руди, молібденові руди, нікелеві руди, ніобієві руди, олов’яні руди, платинові руди, поліметалеві руди, ртутні руди, свинцеві руди, срібні руди, танталові руди, титанові руди, торієві руди, уранові руди, хромітові руди, цинкові руди, цирконієві руди, рідкісноземельних і розсіяних елементів руди),
неметалеві корисні копалини (різноманітні солі, зокрема калійні та магнієві солі, кам’яна сіль, мірабіліт, або глаубер. сіль, бурштин, гіпс, барит, сірка, фосфатні руди, калій- і азотовмісні руди, вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, магнезити, вапняки, доломіти, азбест, графіт, тальк, сировина для виготовлення будівельних матеріалів і виробів, граніт, габро, лабрадорит, виробне каміння, дорогоцінне каміння, керам. сировина, зокрема глини, пісок),
горючі корисні копалини (нафта, природні гази горючі, буре вугілля, кам’яне вугілля, торф, горючі сланці),
гідромінеральні К. к. (води підземні, мінеральні води).

Кількісні показники мінерал. сировини в надрах, на земній поверхні, на дні водойм, у поверхневих і підзем. водах тер. й акваторії світу, відповід. країни чи регіону та родовищ складають Запаси корисних копалин. З метою відділення від порож. породи всіх цінних мінералів з подальшим їх розділенням здійснюють Корисних копалин збагачення.

Україна належить до найбільших мінерально-сировинних держав світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів корисних копалин, з яких 9051 родовище (донині освоєно 3349) з 94-х видів сировини має промислове значення. Низка українських родовищ є унікальними за своїми запасами та якістю сировини, розміщенням у сприятливих географічних і економічних умовах для інтенсивного розвитку гірничо-промислових комплексів. Мінерально-сировинний комплекс на початку 1990-х рр. забезпечував 23–25 % валового національного доходу та третину валютних надходжень від експорту. З добуванням і використанням корисних копалин було пов’язано 48 % промислового потенціалу України та до 20 % її трудових ресурсів, працювало близько 400 шахт, 1100 кар’єрів, десятки гірничо-збагачувальних комбінатів, низка нафто- та газодобувних комплексів. Річний випуск продукції гірничо-добувного комплексу 1990 складав 20,1 млрд дол. США. Нині мінеральні ресурси та продукти їхнього перероблення забезпечують 42 % ВВП і 60 % валютних надходжень.

В Україні у значних обсягах здійснюють видобування каоліну, марганцевих та залізних руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту, а також брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцитів, флюсових вапняків і доломітів), хімічної сировини (самородної сірки, кам’яних і калійних солей), облицювального каменю (гранітів, габро, лабрадоритів), скляного піску. Із її надр вилучають вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, тугоплавкі та вогнетривкі глини, сировину для виробництва будівельних матеріалів, дорогоцінне та виробне каміння, п’єзокварц, різноманітні мінеральні води. У невеликих обсягах добувають нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатну сировину. Знайдені та вивчені родовища нетрадиційних для України корисних копалин — берилію, ніобію та танталу, рідкісних земель, міді, свинцю, цинку, молібдену, плавикового шпату, апатиту, горючих сланців, бішофіту.

За останні роки підтверджено реальні можливості щодо подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і освоєння нових родовищ корисних копалин — золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних металів, рідкісних земель. Останнім часом доведено можливість використання техногенних родовищ для одержання кольорових, рідкісних і благородних металів, різних видів неметалічної сировини. Україна є унікальним геологічним регіоном світу, формування якого відбулося понад 3,7 млрд років. Тому її будова характеризується великою різноманітністю геологічних структур і геодинамічних умов їхнього розвитку, розмаїттям геологічних і рудних формацій.

На території України сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту:

Західно- і Східно-Європейська та Євразійська платформи;
Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи, великі осадові прогини (Дніпровсько-Донецький) та басейни (Азово-Чорноморський).

Саме тому Україну умовно вважають своєрідним геологічним центром Європи. Особливе положення в геологічній будові України займає Український щит — найдревніша докембрійська геологічна споруда, яка є складовою частиною Східно-Європейської платформи. Протягом багатовікової еволюції проявилося понад 7 продуктивних металогенічних імпульсів, що забезпечили формування великої кількості потужних родовищ. На більш пізніх етапах реювінації щита виникли родовища кольорових і рідкісних металів.

Тут зосереджені одні з найпотужніших у світі родовищ залізних і марганцевих руд, які розробляють вже понад 100 років, значні поклади титанових, цирконових та уранових руд, які знайдені уже в сучасному періоді. У останні роки виявлені унікальні Пержанське родовище берилію в Житомирській обл., Азовське родовище рідкісних земель в Донецькій обл., Полохівське та Станкуватське родовища літію в Кіровоградській обл. Одним із нових досягнень українських геологів було визначення золотоносності України та відкриття промислових золоторудних родовищ: Мужіївського та Сауляк в Карпатах; Бобриківського на Донбасі; Сергіївського, Майського, Клинцівського в межах Українського щита. Ефективна реалізація мінерально-сировинного потенціалу України можлива за умов нових комплексних підходів, використання сучасних високих технологій, врахування світової кон’юнктури, налагодження взаємовигідного міжнародного співробітництва. Займаючи площу в 603,7 тис. км² (0,4 % світової суші) Україна спроможна забезпечити близько 5 % світових потреб в мінеральній сировині та продуктах її переробки. Потужний мінерально-ресурсний потенціал дозволяє Україні займати домінантне положення в Європі та входити до десятки провідних гірничорудних країн світу.

Літ.: Геологія і корисні копалини: Атлас. К., 2001; Гурский Д. С., Есипчук К. Е., Калинин В. И. и др. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Л., 2005–06. Т. 1–2; Довгий С. А., Шестопалов В. М., Коржнєв М. М., Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О. та ін. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційне забезпечення. К., 2007; Галецький Л. С., Черниенко Н. М. Состояние и перспективы обеспечения ГМК Украины минеральным сырьем // Геолог України. 2008. № 4; Галецький Л. С., Яковлєв Є. О., Чернієнко Н. М. Зміна ролі і значення мінерально-сировинного потенціалу України в сучасних умовах // Нац. безпека: Укр. вимір. 2009. № 4(23).

Л. С. Галецький

Розмір шрифту

Корисні копалини

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті