Мартинець Михайло Петрович

МАРТИНЕ́ЦЬ Михайло Петрович (1859, с-ще Солотвин, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. — 08. 06. 1919, с. Манява, похов. у с. Луквиця Богородчан. р-ну) — фахівець у галузі землеробства, громадсько-політичний діяч. Закін. Львів. політех. та Віден. університети. 1900–14 очолював міністер. від­діл регуляції гірських потоків у Галичині (м. Самбір, нині Львів. обл.), був радником австр. двору; 1916–18 — нач. Централі від­будови краю у Львові. Брав активну участь у громад.-політ. житті краю, зокрема Листопад. подіях 1918, на засі­дан­ні Укр. нац. ради з ініціативи К. Левицького при­знач. заст. держ. секр. публіч. робіт. Від січня 1919 — держ. секр. земел. справ уряду ЗУНР. На засі­да­н­нях Укр. нац. ради неодноразово порушував пита­н­ня про виріше­н­ня земел. справ, під­готував низку від­повід. законо­проектів. Роз­стріляний поляками разом з 10-ма товаришами з уряд. місії в Маняві.

Завантажити статтю