МАРТИ́НОВ Валерій Васильович (31. 07. 1941, с. Аргаяш Челябін. обл., РФ) — металофізик. Доктор фізико-математичних наук (1988). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1965). Працював 1959–60 в ін­ституті «Укрді­провер­стат»; 1968–69 — в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства АН УРСР; 1965–68 та 1969–94 — в Ін­ституті металофізики НАНУ (усі — Київ): 1988–94 — провід­ний науковий спів­робітник 1994 ви­­їхав у США. Досліджував орієнтац. залежність структур. і фазових пере­творень у сплавах з термопруж. мартенситом у полі зовн. напружень. Роз­винув механізм монодоменізації мартенсит. фаз при деформації, екс­периментально встановив одно­знач. звʼязок структур. стану з орієнтацією кри­сталогр. осей вихід. фази.