Криворівня

Визначення і загальна характеристика

КРИВОРІ́ВНЯ  — село Верховинського райо­­ну Івано-Франківської області. Центр сільс. ради, якій підпорядк. с. Бережниця. Знаходить­ся на берегах р. Чорний Черемош (притока Черемошу, бас. Дунаю), за 14 км від райцентру та за 42 км від залізнич. ст. Ворохта. Площа 2,12 км². За остан. пе­реписом насел. складало 1498, станом на 2009 — 1570 осіб, переважно українці.

Вперше згадується у писем. джерелах 1654. Назва, очевидно, пов’язана з розміщенням села на протяжній вузькій смужці рівнини, що розділена Чорним Черемошем. Рівнина зігнута у вигляді дуги, що разом із річкою огинає в центрі села г. Буськівка. Жит. К. брали участь у русі опришків, зокрема в загонах О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука. Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1919 К. — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від 29 червня 1941 до 18 ве­­ресня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях діяло підпілля ОУН–УПА.

Тут знімали філь­ми «Олекса Довбуш» (1959, реж. В. Іванов), «Тіні забутих предків» (1964, реж. С. Параджанов), «Ан­ничка» (1968, реж. Б. Івченко). Село відвідували І. Франко, В. Стефаник, О. Кобилянська, Н. Кобринська, Марко Черемшина, М. Коцюбинський, Леся Українка, О. Маковей, Г. Хоткевич, М. Жук, Олександр Олесь, М. Могилянський, М. Козоріс, І. Труш, І. Северин та ін. 1996 К. надано статус села-музею.

Нині у К. функціонують заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок куль­тури, б-ка, Франка Івана Літературно-меморіальний музей, Грушевського Михайла Музей-садиба, Хата-Ґражда; фельдшер.-акушер. пункт, спорт. комплекс. Діє реліг. громада УПЦ КП. Серед пам’яток культур. спадщини — ґражда (1790), церква Різ­­два св. Богородиці й дзвіниця (1818). Встановлено погруддя І. Франка, мемор. дошки Володимиру (Романюку), В. Гнатюку, І. Франку, П. Хоткевич, Ан-дрею Шептицькому, пам’ятні знаки борцям за волю України, на місці садиби М. Грушевського, на честь скасування панщини, на місці, де 1745 було виставлене порубане тіло О. Довбуша.

Із К. пов’язана діяльність етнографа М. Шухевича, режисерів О. Коваля, П. Фаренюка, поетеси і художниці П. Го­­рицвіт, церк. діяча О. Волянсь­кого. Тут провів своє дитинство польс. письменник С. Вінценз. Серед видат. уродженців — брати лікар-хірург Тит-Євген, політ. діяч Осип, лікар-дерматолог і громад. діяч Андрій Бурачинсь­кі та їхні сестри фольклористки Марія Бурачинська-Волянська й Цецилія Бурачинська-Куровець, майстер мосяжництва та різьблення на дереві В. Якиб’юк, хореограф Я. Чуперчук.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю