МИКЛАШЕ́ВСЬКИЙ Костянтин Михайлович (псевд. — Мишевський; 20. 05. 1886, Київ — 16. 12. 1943, Париж) — актор, режисер, організатор театральної справи. Син М. Миклашевського. Закін. Олександрів. ліцей (1904) та Імператор. драм. школу (1911; викл. В. Давидов) у С.-Петербурзі. Працював у Держ. канцелярії; 1907–12 — арт. Старовин. театру, від 1916 — Театру муз. драми у Петро­граді (нині С.-Петербург); 1919 — актор і реж. Одес. нар. театру; 1924 — театру Муз. комедії К. Марджанова у С.-Петербурзі. Спів­засн. літ.-артист. кабаре «Бродячий пес» (1911–14) і «Привал комедіантів» (1916), ТО «Фабрика екс­центризму» у Петро­граді, Камер. театру та Молодої студії, літ.-ар­тист. клубу «Середа» в Одесі. Водночас 1920–24 — проф. Рос. ін­ституту історії мистецтв у С.-Петер-бурзі. 1924 емігрував до Франції, грав у Рос. театрі в Парижі, працював як реж., публікувався у місц. пресі. Гастролював у Іспанії та Італії. Від­роджував традиції італ. комедії з властивою їй здоровою жит­тєвістю та еротикою на під­ґрунті рос. модернізму; проводив театр. екс­перименти, намагаючись додати сучасну йому злободен­ну про­блематику до естет. і театр. принципів комедії масок, тим самим спроектувавши її у дійсність. Проте його ідеї не мали успіху. Автор праці «Гипертрофия искус­ства» (Петро­град, 1924).