МИКОЛАЄ́ВИЧ Яків Михайлович (06. 12. 1865, с. Синьків, нині Радехів. р-ну Львів. обл. — 03. 11. 1931, Тернопіль) — педагог, громадський діяч. Батько Романа та Ірини Миколаєвичів. Закін. Учит. семінар (Львів, 1884), від­тоді викладав у с. Полове Камʼянец. пов. (нині Радехів. р-ну), згодом — у Жовкві (нині Львів. обл.). Від поч. 20 ст. — викладач Учит. семінару в Тернополі. Виконував просвітн. роботу в місц. громаді. Ви­ступав на захист ідей Укр. пед. товариства. Ініціатор створе­н­ня культ.-осв. установ у Тернополі. Пропагував серед селян новіт. методи веде­н­ня с. господарства та кооп. руху. У часи ЗУНР за­ймався організацією укр. шкіл та курсів української мови, входив до складу управи Тернополя, за що польс. влада його заарештувала й протримала кілька тижнів у концентрац. таборі в с. Стшалково (нині Великопольс. воєводства, Польща).