МИКОЛА́ЇВСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газоконденсату. М. г. р. належить до Машів.-Шебелин. газонос. р-ну Сх. нафтогазонос. регіону України. Знаходиться побл. с. Миколаївка (до 2018 — Мелихівка) Нововодолаз. р-ну Харків. обл., за 25 км від смт Нова Водолага. Лежить у ме­жах Хрестищен.-Єфремів. валу у пд.-сх. частині приосьової зони Дні­пров.-Донец. западини. Тип структури — брахіантикліналь з широким склепі­н­ням і крутими крилами у верх­ньокамʼяновугіл. від­кладах. Її роз­міри по ізогіпсі 3700 м становлять 6,2 × 4,2 км, амплітуда 450 м. Зх. і сх. перикліналі структури зрізані соляними штоками. Дослідно-пром. роз­робле­н­ня вуглеводнів здійснюють з 3-х обʼєктів: хемоген. товщі пермі; картамис. і араукарит. світ до вапняку Р5; араукарит. світи нижче вапняку Р5 верх. карбону. Вис. поверху газоносності 1690 м. Густина конденсатів 757,1–780,0 кг/м3. Початк. видобувні запаси газу категорій А+В+С1 60 852 м3, конденсату — 2222 тис. т. Родовище від­крито 1964. У 1967 з інтервалом 2640–2648 м отримано перший пром. приплив газу. 1973 роз­почато пром. видобуток. Нині М. г. р. екс­плуатує ПАТ «Укргазвидобува­н­ня».