МИКОЛА́Я СВЯТО́ГО КОСТЕ́Л. Збудований 1899–1909 у Києві згідно з конкурсним проєктом студента С. Воловського під керівництвом арх. В. Городецького в стилізованих готичних формах, із двома високими стрільчастими баштами. Під час будівництва фундаменту храму вперше в тодішній Європі за­стосовано бетон­ні набивні палі, у кон­струкціях костелу широко викори­стано новий на той час будівельний матеріал — залізобетон. Скульптурні роботи виконано в майстерні Е. Саля. Урочисто освячений 6 грудня 1909 у присутності єпис­копа-пом. А. Караса та київського, подільського і волинського генерал-губернатора Ф. Трепова, хоча спорудже­н­ня костелу не було завершено.

1938 закритий радянською владою, парафія офіційно припинила своє існува­н­ня. Від­тоді приміще­н­ня храму використовували як склад різні організації. Під час 2-ї світової вій­ни його по­шкоджено унаслідок артилерійського об­стрілу та пожежі, що виникла після цього. У листопаді 1945 за­ступник голови РНК УРСР Л. Корнієць звернувся до наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного з проха­н­ням пере­дати приміще­н­ня костелу під Державний архів, на його вежах встановлено радіоантени. 1954–57 проведено ремонтно-ре­ставраційні роботи фасадів костелу, який ще до їхнього заверше­н­ня 1956 внесено до списку памʼя­ток архітектури. 1963 храм вилучено із цього списку, однак через де­який час поновлено. В 1970-х рр., зважаючи на наріка­н­ня громадськості, антени, встановлені на вежах, знято. У ході ре­ставрації, проведеної під керівництвом арх. О. Граужиса, від­творено візерунчастий черепичний дах та покрито керамічною плиткою фасади (заплановано ще В. Городецьким, однак не реалізовано через брак коштів). Особ­ливу увагу приділено естетичному оформлен­ню залу та створен­ню комфортних умов у ньому: в країнах Балтії виготовлено кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці — мʼякі стилізовані меблі, у м. Ківерці (Волин. обл.) — високо­якісний паркет. Спеціально для концертного залу майстрами фірми «Rieger–Kloss» (м. Крнов, Чехословач­чина, нині Чехія) сконстру­йовано великий концертний орган (з на­ближе­н­ням його зовнішнього ви­гляду до архітектурного стилю костелу). Водночас у ході ре­ставраційних робіт керамічну під­логу замінено на паркетну, обладнано гардероби, на місці вівтаря встановлено орган, глядацького крісла зроблено без пюпітрів для молитовників.

1981 у костелі від­крито Республіканський будинок орган­ної та камерної музики (нині Будинок орган­ної та камерної музики України Національний), художній керівник і директор якого став А. Котляревський. 29 вересня 1991 перед храмом від­правлено першу Службу Божу, 29 жовтня того ж року офіційно зареєстровано статут громади римо-католицьких вірян. Від січня 1992 богослужі­н­ня в костелі почали проводити за домовленістю з дирекцією Національного будинку орган­ної та камерної музики України. 25 червня 2001 його від­відав Папа Римсь­кий Іван-Павло II.

У кінці 2024 року внаслідок російської ракетної атаки будівлю костелу було по­шкоджено.