Мирний договір

МИ́РНИЙ ДО́ГОВІР  — основна форма юридичного припинення стану вій­ни між державами. Поширеними формами завершення воєнних дій є перемир’я і капітуляція, вій­на ж закінчується з моменту підписання М. д. Його положення врегульовують широке коло питань:

• умови припинення вій­ни;
• територіальні зміни, зумовлені війною;
• повернення військовополонених;
• відповідальність воєнних злочинців;
• реституції і репарації;
• відновлення дипломатичних і консульських відносин, дії міжнародних угод тощо.

Практикують також нетрадиційні форми припинення вій­ни, зокрема, 1955 президія ВР СРСР видала указ «О прекращении состояния войны между Советским Союзом и Германией», який відновив мирні відноси­ни між СРСР і ФРН та НДР. 1956 підписано Спільну декларацію про припинення стану вій­ни та відновлення миру і добросусідських дружніх відносин між СРСР і Японією. Ще 1951 у м. Сан-Фран­циско (США) представники Японії уклали М. д. із представниками США, Великої Британії та ін. держав антигітлерівської коаліції, однак радянська сторона відмовилася від підписання цього договору, оскільки вважала, що він порушує низку прав СРСР, Китаю та ін. країн. У зв’язку з цим у Спільній декларації поставлено завдання розробити й підписати радянсько-японський М. д., але питання залишається відкритим донині, що ускладнює двосторонні відносини РФ і Японії.

Завантажити статтю