Антигітлерівська коаліція
Визначення і загальна характеристика
АНТИГІ́ТЛЕРІВСЬКА КОАЛІ́ЦІЯ — військово-політичний союз держав проти Німеччини та її європейських союзників у 2-й світовій війні. А. к. виникла внаслідок гітлерів. нападу на Польщу 1 вересня 1939. Англія і Франція ультимативно зажадали від Німеччини припинити агресію і, не отримавши відповіді, оголосили їй війну. Так склалася А. к. з метою знищення гітлеризму. У вересні 1939 цей блок не спромігся надати допомогу Польщі, пасивно спостерігав її розгром і поділ між Німеччиною та СРСР, що приєднався до гітлерів. нападу на Польщу. Даючи А. к. офіц. оцінку, голова Раднаркому СРСР В. Молотов 31 жовтня 1939 у доповіді ВР заявив, що «не лише безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війна за знищення гітлеризму». У травні — червні 1940 гітлерів. вермахт розгромив низку дріб. держав і англо-франц. блок. Франція капітулювала, Англія продовжувала воювати. Її союзниками залишилися тільки емігрант. уряди окупованих Гітлером країн, що знайшли притулок у Лондоні. Як воєн. союз А. к. перестала існувати.
Напад нацист. Німеччини на СРСР 22 червня 1941 докорінно змінив становище. СРСР вступив у війну, і утворилася друга А. к. Її формування завершилося 11 грудня 1941, коли Гітлер оголосив війну США. Юрид. оформлення другої А. к. мало своїм початком укладену в Москві 12 липня 1941 англо-рад. угоду про спільні дії у війні проти Німеччини, а завершенням — підписану 1 січня 1942 у Вашинґтоні Декларацію 26-ти держав, які вважалися членами воєн. союзу. Проте фактично з гітлерів. блоком воювали тільки Англія з домініонами, СРСР і США. Історично саме вони репрезентували А. к. Їм належить істор. заслуга розгрому фашист. держав, які розвʼязали війну з метою встановлення свого світ. панування. Найбільший тягар боротьби проти гітлерів. Німеччини припав на СРСР. США до 1944 осн. масу своїх діючих зброй. сил спрямовували проти Японії. СРСР вступив у війну з Японією через три місяці після підписання акту капітуляції Німеччини. Всупереч претензійним твердженням рад. історіографії про керівну роль СРСР, політ. лідером А. к. були США — економічно наймогутніша країна світу, від допомоги якої вирішал. мірою залежала решта союзників. Заг.-визнаною політ. програмою А. к. була Атлантична хартія, запропонована президентом США Ф. Рузвельтом. Продовженням А. к. у повоєн. час стала Організація Обʼєднаних націй, задум якої також належав амер. президентові.
Літ.: Зміцнення антигітлерівської коаліції. Розвал фашистського блоку: Зб. док. К., 1946; Переписка Председателя Совета Министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великой Британии во время Великой Отечественной войны 1941– 1945 гг.: Сб. док.: В 2 т. Москва, 1986; Антифашистская солидарность в годы второй мировой войны, 1939– 1945. К., 1987; Коваль В. С. Политика и стратегия США во второй мировой войне. Проблемы парирования угрозы из Европы до перелома в войне. К., 1987; Золотарев В. А., Лавров С. Б. Второй фронт: сорок лет спустя. Душанбе, 1987; Орлов А. С. Союз ради общей победы: Создание антигитлеровской коалиции. Москва, 1990; Черчилль У. Вторая мировая война. Кн. 1–3 / Пер. с англ. Москва, 1991; Загадка Ленд=лиза [Стеттиниус Э. Ленд=лиз — оружие победы]. Москва, 2000.
В. С. Коваль
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
