МИХАЙЛЮ́К Климентій Іванович (псевд. — Володимир Дуб; 20. 03. 1938, с. Уголна, нині Стрий. р-ну Львів. обл. — 17. 11. 2019, м. Стрий) — письмен­ник. Член НСПУ (2002). Кандидат медичних наук (2008). Літ. премія ім. М. Сингаївського (2017). Закін. Донец. мед. ін­ститут (1976), істор., психол. та фіз. реабілітації і основ медицини факультети Дрогоб. пед. ін­ституту (Львів. обл., 2014–16). На творчій роботі, за­ймався нетрадиційною медициною в приватному лікувальному центрі «Дар» (м. Стрий). Автор понад 30-ти книг поезій, прози та публіцистики, зокрема «Правда кличе» (Торонто, 1981), «Воля» (Уж., 1992), «Сповідь» (Стрий, 1993; Дрогобич, 1995), «Реальність» (Дрогобич, 1995), «Пагінці надії: ви­бране» (Л., 2007), а також багатьох зб. віршів для дітей: «Жива мова» (Х., 1991), «Спів коха­н­ня» (Л., 2002), «Голос серця» (Дрогобич, 2008), «Калинова колиска» (2009), «Посміхнулась Україна» (2010; обидві — Львів), «У сонячній країні» (2014), «Спів­уча Україна» (2015; обидві — Стрий), «Божа радість», «Енциклопедія вихова­н­ня Українця» (обидві — 2016), «Сонце Бать­ківщини» (2017), «Мальовнича Україна» (2018; усі — Львів), які він також і художньо оформив. Домінант. темою у творах М. є роз­виток, вихова­н­ня і мисле­н­ня укр. нації.