КИРПИЧО́В Ніл Львович (02(14). 11. 1850, м. Полоцьк, нині Білорусь — 1927, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — військовик. Брат В. Кирпичова. Закінчив Полоцький кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1869), Миколаївську інженерну академію (1874). Від 1879 — на викладацькій роботі в остан­ній: 1900–04 — ординарний, від 1904 — заслужений ординарний професор. Роз­робив методи роз­рахунку руйнівного ефекту артилерійських снарядів, норми навантаже­н­ня різних типів мостів (брав участь у споруджен­ні декількох мостів через р. Нева у Санкт-Петербурзі). Від 1911 — голова повітроплавного комітету при Головному інженерному управлін­ні. Під час 1-ї світової війни — по­стійний член інженерного комітету Головного військово-технічного управлі­н­ня, командир 25-го інженерного полку на Пів­ден­но-Західному фронті, інженер-генерал (1917). В українському війську від 1917. Входив до складу Генерального військового штабу, керував формува­н­ням інженерно-технічних під­роз­ділів і частин Армії УНР, за Геть­манату командував інженерно-технічним загоном. Пере­йшов на службу в Червону армію, був начальник воєн­но-інженерного управлі­н­ня Ген­штабу, професор Воєн­но-інженерної академії.