Міжнародний білль про права людини

Визначення і загальна характеристика

МІЖНАРО́ДНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА́ ЛЮДИ́НИ — поняття, що об’єднує три міжнародно-правових документи, які складають основу міжнародно-правового захисту прав людини на універсальному рівні: Загальну Декларацію прав людини 1948, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966, Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права 1966. 

Загальна Декларація прав людини — один із найважливіших міжнародних документів, що став поштовхом для розвитку міжнародно-правового захисту прав людини, прийнята 1948 Генеральною Асамблеєю ООН. Вона складається з преамбули і 30-ти статей. 

• Першу (найбільш широку) групу складають невід’ємні від людської особистості права і свободи. До неї входять: право на життя, свободу і особисту недоторканність (ст. 3); свобода від рабства (ст. 4); заборона катувань, жорстокого або нелюдського поводження (ст. 5); рівність усіх людей перед законом та їхнє право на рівний захист законом (ст. 7); недоторканність особистого і сімейного життя, таємниця кореспонденції та ін. (ст. 12), а також положення стосовно гарантій правосуддя (ст. 8–11). 
• До другої групи прав віднесено громадянські права: право кожної людини на визнання її правосуб’єктності (ст. 6); свобода пересування та вільного обрання місця проживання (ст. 13); право на притулок (ст. 14); право на громадянство (ст. 15), на шлюб (ст. 16), на вільне володіння майном (ст. 17). 
• Третю групу складають політичні права і свободи: свобода думки, совісті, релігії, поглядів і їхнього вільного вираження (ст. 18–19); право на свободу мирних зборів та асоціацій (ст. 20); право брати участь в управлінні країною і право рівного доступу до державної служби (ст. 21). 
• До четвертої групи належать соціальні, економічні та культурні права. Декларація називає у цьому зв’язку право на соціальне забезпечення (ст. 22), на працю та рівну оплату за рівну працю (ст. 23), на створення професійних спілок, відпочинок і дозвілля (ст. 24), на життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров’я і добробуту (ст. 25), на освіту (ст. 26), право вільно брати участь у культурному житті суспільства та науковому прогресі й користуватися його благами (ст. 27). Складовою цих прав є право на такий життєвий рівень, який є необхідний для підтримання здоров’я і добробуту людини та її сім’ї. 
• Окремо в Декларації відзначено права, що випливають з материнства й дитинства: матері й діти мають перебувати під особливим захистом права (ст. 25). 

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 — універсальний міжнародний договір, спрямований на забезпечення громадянських і політичних прав у світі. Поділяється на 6 частин, містить 53 статті. Цей документ встановлює стандарти захисту прав, таких як свобода слова та право на справедливий суд. Він також передбачає створення Комітету з прав людини для моніторингу дотримання державами його положень. 

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 — універсальний міжнародний договір, спрямований на забезпечення економічних, соціальних та культурних прав у світі. Складається із преамбули та 5-ти частин, що містять 31 статтю. Цей документ гарантує права на працю, освіту, охорону здоров’я та гідний рівень життя, зобов’язуючи держави поступово їх реалізовувати.

Завантажити статтю