КИСЕЛЬО́В Аркадій Леонті­йович (справжнє — Кеслер Арон Лазарович; 1880, Київ — 22. 09. 1938, там само) — право­знавець. Працював робітником, брав активну участь у революційному русі. 1902 вступив до більшовицької партії. 1904 ви­їхав за кордон, після Лютневої революції 1917 повернувся. 1918–21 — на партійній роботі у Червоній армії; від 1921 — на партійній і господарській роботах на Донбасі, зокрема від 1929 — голова контрольної комісії робітничо-селянської інспекції; 1935–36 — нарком юстиції і генеральний прокурор УСРР (фахової юридичної освіти не мав); від 1936 — член президії ВУЦВК. Взяв активну участь у роз­роблен­ні соціально-політичних основ право­охорон­ної системи у проєктах Кон­ституції УРСР 1937, по­станови ЦВК і РНК УСРР від 23 червня 1935 «Про роз­шире­н­ня повноважень президії Верховного Суду УСРР» тощо. Водночас на­звана по­станова сприяла активізації ре­пресивної діяльності Верховного Суду УСРР, оскільки президії на­дано право під­міняти пленум, давати офіційні тлумаче­н­ня законів із питань, що виникали під час роз­гляду справ у судах. Такі тлумаче­н­ня за часів пере­бува­н­ня К. на посаді наркома юстиції і генерального прокурора затверджувалися остан­нім і оприлюднювалися у офіційних ви­да­н­нях. 15 квітня 1938 заарештований, 22 вересня того ж року за звинуваче­н­ням у членстві в антирадянській правотроцькістській організації засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1956.