Мельничук Юрій Володимирович

МЕЛЬНИЧУ́К Юрій Володимирович (21. 02. 1951, Рівне) — архітектор. Заслужений архітектор України (1997). Член НСАУ (1982). Закін. Київський художній ін­ститут (1975; викл. А. Добровольський, О. Малиновський). Працював від 1976 в ін­ституті «Київ­проект»: від 1988 — гол. архітектор проектів майстерні № 1, 1998–2003 — нач. архіт.-планувал. майстерні № 32; від 2003 — твор. кер. архіт. майстерні «Ю. Мельничук». Серед реалізов. проектів: рекон­струкції площ Жовтневої Революції (1984–85), Поштова (1995), Кон­ституції, Слави (обидві — 2001) зі створе­н­ням під­зем. торг. центру та критої авто­стоянки на 300 місць; будинків на вул. Банкова, № 5, 7 для Кон­ституц. Суду України (1993); корпусів Київ. університету, парку ім. Т. Шевченка (усі — 2000); горищ на вул. Б. Хмельницького, № 30 та вул. Терещенківська, № 13 (2001); створе­н­ня площі з памʼятником М. Грушевському (1998), благоустрій території біля памʼятника Андрію Перво­званому (2002; усі — у Києві). За проектами М. зведено: Держ. резиденції — «Межигірʼя» (Київ. обл., 1985), «Синьогора» (Івано-Фр. обл., 2000), «Конча-Заспа» (Київ, 2003); торг. центр «Самсон» на вул. Костянтинівська, № 2а (2000), торг.-офіс. центр на вул. Верх­ній Вал, № 24 (2002), торг.-офіс. комплекс на вул. П. Сагайдачного, № 16а (2004), офіс. комплекс на вул. Набережно-Хрещатицька, № 9 (2008); житл. комплекси — на вул. Хорива, № 39 (2003), вул. Л. Толстого, № 41 (2008), вул. О. Гончара, № 35 (2010); па-мʼятні знаки — військовополонен­ним і футболістам київ. «Динамо» (скульптор Ю. Багаліка, 1999), дітям, роз­стріляним 1941 у Бабиному Яру (скульптор В. Мед­ведєв, 2001), памʼятник В. Чорноволу (скульптор Б. Мазур, 2006; усі — у Києві); церкву св. Миколая в с. Рудня Козелец. р-ну Черніг. обл. (2003), храм Преображе­н­ня Господнього в Свято-Успен. Почаїв. лаврі (Терноп. обл., 2010).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю