Мельничук Юрій Володимирович

Визначення і загальна характеристика

МЕЛЬНИЧУ́К Юрій Володимирович (21. 02. 1951, Рівне) — архітектор. Заслужений архітектор України (1997). Член НСАУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. А. Добровольський, О. Малиновський). Працював від 1976 в інституті «Київпроект»: від 1988 — гол. архітектор проектів майстерні № 1, 1998–2003 — нач. архіт.-планувал. майстерні № 32; від 2003 — твор. кер. архіт. майстерні «Ю. Мельничук». Серед реалізов. проектів: реконструкції площ Жовтневої Революції (1984–85), Поштова (1995), Конституції, Слави (обидві — 2001) зі створенням підзем. торг. центру та критої автостоянки на 300 місць; будинків на вул. Банкова, № 5, 7 для Конституц. Суду України (1993); корпусів Київ. університету, парку ім. Т. Шевченка (усі — 2000); горищ на вул. Б. Хмельницького, № 30 та вул. Терещенківська, № 13 (2001); створення площі з пам’ятником М. Грушевському (1998), благоустрій території біля пам’ятника Андрію Первозваному (2002; усі — у Києві). За проектами М. зведено: Держ. резиденції — «Межигір’я» (Київ. обл., 1985), «Синьогора» (Івано-Фр. обл., 2000), «Конча-Заспа» (Київ, 2003); торг. центр «Самсон» на вул. Костянтинівська, № 2а (2000), торг.-офіс. центр на вул. Верхній Вал, № 24 (2002), торг.-офіс. комплекс на вул. П. Сагайдачного, № 16а (2004), офіс. комплекс на вул. Набережно-Хрещатицька, № 9 (2008); житл. комплекси — на вул. Хорива, № 39 (2003), вул. Л. Толстого, № 41 (2008), вул. О. Гончара, № 35 (2010); па-м’ятні знаки — військовополоненним і футболістам київ. «Динамо» (скульптор Ю. Багаліка, 1999), дітям, розстріляним 1941 у Бабиному Яру (скульптор В. Мед­ведєв, 2001), пам’ятник В. Чорноволу (скульптор Б. Мазур, 2006; усі — у Києві); церкву св. Миколая в с. Рудня Козелец. р-ну Черніг. обл. (2003), храм Преображення Господнього в Свято-Успен. Почаїв. лаврі (Терноп. обл., 2010).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю