Метрології Інститут
МЕТРОЛО́ГІЇ Інститут (ІМ) — головна наукова установа України в галузі метрології. Засн. 1901 у Харкові з ініціативи Д. Менделєєва як повірочна палатка, яку очолив М. Страдомський. Вона стала першою в Україні організацією з повірки й таврування торг. мір та ваг і започаткувала розвиток укр. метрології та стандартизації. 1922 її перейм. в Укр. Гол. палату мір та ваг, а 1933 — в Укр. НДІ метрології та стандартизації, який у довоєнні роки розгорнув н.-д. роботи в цих галузях. Після 2-ї світової війни у Харкові за короткий час відновлено регулярну службу часу та частоти СРСР. Світ. визнання отримали роботи Інституту із визначень фундам. фіз. констант — гіромагніт. відношення протона (1969) та швидкості розповсюдження електромагніт. хвиль у вакуумі (швидкості світла, 1973). Їх визнано за кордоном та вміщено до галуз. довідників і таблиць значень. Від 2002 — ННЦ «Інститут метрології». У структурі — наук. центри з температур. та оптич., просторово-часових, елек-тромагніт., квант. (до якого входять н.-д. лаб.) вимірювань, законодав. метрології, міжнар. співробітництва та інформ. технологій, заг. метрології, оцінки відповідності та випробувань. Інститут проводить фундам. наук. дослідж. у галузі метрології, виконує наук.-прикладні та н.-д. роботи зі створення, вдосконалення, зберігання та звірення нац. еталонів і передачі розмірів одиниць вимірювання. В ІМ створ. та зберігають 53 нац. еталони. Еталонна база Інституту (внесена до Держ. реєстру наук. об’єктів, що становлять нац. надбання) є основою держ. метролог. системи, що забезпечує єдність вимірювань у державі. ІМ виконує функції Гол. центру Служби єдиного часу і еталон. частот (ГЦ СЧЧ) та наук.-метод. центру Служби стандарт. зразків складу та властивостей речовин і матеріалів. ГЦ СЧЧ проводить звірення нац. шкали часу UTC(UA) з Міжнар. шкалою координов. часу UTC та шкалами часу 66-ти країн (США, Німеччини, Франції, Японії та ін.). Поточні результати звірень UTC(UA) з UTC доступні на сайті Міжнар. бюро з мір та ваг. Інститут входить до переліку лаб., що беруть участь у формуванні міжнар. шкал атом. часу TAI та координов. часу UTC. Від 2003 ІМ — учасник міжнар. звірень нац. еталонів із міжнар. еталонами та еталонами ін. країн під егідою Міжнар. комітету з мір та ваг. Дотримуючись світ. тенденцій, Інститут проводить наук. дослідж. з подальшого вдосконалення квант. реперів держ. еталона часу та частоти, розширення галузей використання квант. ефектів, зокрема ефектів Джозефсона та Холла, впровадження фемтосекунд. лазера для створення в перспективі єдиного еталона часу–частоти–довжини, нового покоління еталонів довжини в нанометр. діапазоні та мір довжини для них. Співпрацює з академ. інститутами та університетами Харкова, зокрема щодо спіл. дослідж. з проблем високих технологій у галузях гравіметрії, віддалеметрії, інформ. технологій, фотометрії, світлотехніки та енергозбереження. За створення нац. еталон. бази України та її впровадження в економіку держави фахівців ІМ відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (2002). Крім того, ще троє фахівців Інституту стали лауреатами цієї премії України у складі колективу Інституту фізики НАНУ (Київ) за розроблення метролог. гелій-неонових-йодних лазерів і їхнє впровадження в первин. еталон одиниці довжини. Серед відомих учених — В. Большаков, В. Кандиба, О. Клейман, О. Купко, Ю. Мачехін, Л. Назаренко, Г. Народницький, П. Неєжмаков (від 2015 — директор), Ю. Павленко, О. Прокопов, В. Соловйов, Є. Тимофєєв, Г. Ягола. Нині в Інституті працюють 77 науковців, серед них — 9 д-рів і 15 канд. н. Від 1969 ІМ видає наук. праці, наук.-метод. матеріали та матеріали наук. конф., від 1995 — «Український метрологічний журнал», від 2012 — «Інформаційний бюлетень з міжнародної метрології».
Рекомендована література
- 100 лет ХГНИИМ: от поверочной палатки до Головного метрологического центра Украины. Х., 2001.