Кисельов Олександр Павлович
КИСЕЛЬО́В Олександр Павлович (03. 03. 1926, м. Ромни, нині Сумської обл. — 08. 01. 1989, Київ) — живописець. Батько Ю. Кисельова. Член СХУ (1957). Закінчив Київський художній інститут (1955; викл. М. Іванов, О. Шовкуненко). Працював у ньому 1983–87 викладач кафедри живопису. Учасник міських, обласних, всеукраїнських, зарубіжних мистецьких виставок від 1957. Персональні — у Хмельницькому (1965). Основна галузь — станковий живопис. У реалістичному стилі створював портрети, пейзажі, жанрові полотна. Окремі роботи зберігаються у Донецьких, Хмельницьких, Запорізьких, Рівненських, Харківських художніх музеях, Вінницькому і Житомирському краєзнавчих музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дружина» (1955), «Жіночий портрет», «Місячно-зоряно», «Ю. Горбанчук» (усі — 1960), «Квіти» (1961), «На засланні» (1963), «Кармалюк» (1964), «Замерзла річка» (1965), «Землянка», «Автопортрет» (обидва — 1967), «Біля річки» (1970-і рр.), «Хірурги» (1972), «О. Шовкуненко» (1973); серія «Натюрморти» (1980–89); діорами — «Визволення Кам’янця-Подільського» (1974–75), «Визволення Новоушиці» (1977; обидві — Хмельницька обл.).


