Мандич Олена (Йолана) Степанівна
МА́НДИЧ Олена (Йолана) Степанівна (26. 09. 1902, с. Дюлофолва, нині Румунія — 12. 03. 1975, м. Кошице, Словаччина) — скульпторка. Навч. у худож.-пром. школі (1921–22; викл. Й. Моржатка), АМ (1922–25; викл. Я. Штурса) у Празі. 1930 відвідала Німеччину, Францію та Італію з метою вивчення скульптур. мистецтва. 1926 на виставці закарп. образотвор. мистецтва у Пряшеві (нині Словаччина) експонувала 3 скульптури (зокрема голову хлопчика у мармурі закуплено канцелярією Президента Чехо-Словаччини). Створ. 1927 за 5 днів з натури портрет Президента Т.-Ґ. Масарика став основою для пам’ятника в Ужгороді (1928), демонтов. 1938 угор. окупац. владою, знову поставлений 1946 у м. Границе-на-Мораві (Чехія), остаточно знищений 1974 комуніст. владою Чехо-Словаччини. У 1930-х рр. виконала скульптурні портрети кількох діячів культури і політиків, десятки жанр. скульптур. Вершина творчості М. — пам’ятник О. Духновичу у Пряшеві (1933). Після 1938 через радикуліт рук до худож. творчості не повернулася. Жила у Мукачевому (Закарп. обл.), Празі та Будапешті, від 1945 — у Кошице. Працювала продавцем текстилю, касиром у крамниці. Деякі роботи зберігаються у Музеї визволення у Празі, Музеї укр. культури у Свиднику (Словаччина).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — Є. Фенцику (1926), А. Добрянському (1929; обидва — Ужгород), О. Митраку (1933, демонтовано 1938; м. Мукачеве), О. Духновичу (1930, с. Колочава, нині Міжгір. р-ну; 1932, м. Хуст; обидва — Закарп. обл.); погруддя — С. Фенцика (мармур), А. Розсипала, А. Добрянського, О. Духновича, А. Гайна, Г. Жатковича, А. Бескида, Р. Клофача (усі — бронза); жанр. скульптури — «Кубанський козак», «Вівчар», «Дівчина», «Лісоруб», «Лікар», «Карпаторуська пісня»; залізнич. знак «Окрилене колесо» (усі — 1930–40-і рр.).
Рекомендована література
- P. Toman. Mandičová Jelena (roz. Sinalyová) // Nový slovník československých výtvarných umělců. Praha, 1947;
- Ґрешлик В. Незакінчене танґо. До недожитого 85-річчя О. С. Мандич // Дукля. 1987. № 5;
- V. Jancura. Príbeh ženy, ktorej pózoval prezident Masaryk // Pravda. 2011, 31 Jan.
Фотоілюстрації
stepanivna/amyatnik o. duhnovichu u pryashevi. 1933. bronza, granit.jpg "Пам’ятник О. Духновичу у Пряшеві. 1933. Бронза, граніт")
Інформація про статтю
М. І. Мушинка- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2018
- Том ЕСУ:
- 19
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2018
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- скульпторка
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 65666
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Мандич Олена (Йолана) Степанівна / М. І. Мушинка // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65666.
Mandych Olena (Yolana) Stepanivna / M. I. Mushynka // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-65666.
Людина 
