Матусяк Станіслав
МАТУСЯ́К Станіслав (Matusiak Stanisław; 02. 01. 1895, м. Краків, Польща — листопад/грудень 1945, м. Новосибірськ, РФ) — польський живописець, графік. Студіював у Вільній академії у Львові (1912–13), навч. у Краків. АМ (1913–14; викл. Т. Аксентович). Під час 1-ї світової війни служив у Польс. легіонах. Від 1918 — у Львові. Учасник міських виставок 1920–24. Член обʼєдн. «Львів. формісти». Від 1923 — мист. кер. у галузях декор. мистецтва і графіки на відділі мистецтв Вілен. університету (нині Вільнюс). 1930–39 — професор кафедри декор. живопису Львів. вищої тех. школи. Заснував 1933 власну школу малярства і стін. декорації «Фреска». 1942–44 — викладач молодіж. обʼєднання при парохії св. Вінцента де Поля, декоратор і чл. керівництва Театру молодих. Був солдатом Армії Крайової. У квітні 1945 заарешт. і вивез. до Сибіру. Автор фігур. композицій, портретів, краєвидів, стін. розписів, плакатів, книжк. обкладинок та іл., декорацій. Від стилістики кубізму перейшов до експресіонізму. Від 1923 застосовував акцентування руху спокій. ритмом ліній, контрасти світла, поєднання площин локал. барв. Від 1930 звертався до ар деко, постімпресіонізму.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Романтична композиція», «Робітники» (обидва — 1918), «Автопортрет» (1921), «Я. Антоневич-Болоз» (1922), «Поєдинок» (1923), «Смерть короля Владислава Варненчика» (1924), «Пастух з отарою» (1925), «Перед грозою», «Осінь» (обидва — 1926), «Богоматір у народному одязі», «Св. Вінцент де Поль» (обидва — 1943), «Св. Вінцент з дітьми», «Св. апостол Андрій», «Трамвай» (усі — 1944); проекти декор. панно — «Останній вибір: захід сонця Речі Посполитої» (1923), два панно на істор. тематику для залу засідань Львів. міськради (1933–34); проект декорації та костюмів для відзначення у Львові століття Листопадового повстання 1830–31, іл. до кн. «Śpiew o wydrze» С. Майковського (усі — 1930); плакат регіон. виставки у Тернополі; розписи костелу у с. Чернихівці (нині Збараз. р-ну Терноп. обл.; усі — 1931).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
