Мацюк Олександр Васильович
МАЦЮ́К Олександр Васильович (31. 07. 1958, с. Козацьке Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 07. 05. 2016, Київ) — скульптор. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1987; викл. В. Бородай, І. Макогон, Г. Хусід, В. Швецов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1991; кер. В. Бородай). Від 1987 — учасник міжнар. симпозіумів в Україні, Китаї, Туреччині, Таїланді; Великого скульптур. салону (1995, 1998, 2001), Всеукр. трієналe скульптури (2003, 2006, 2011), виставки в Мист. Арсеналі (2012; усі — Київ). Основні галузі — станк. і монум. скульптура; гол. матеріали — гіпс, бронза, камінь. Автор скульптур. композицій, портретів, натюрмортів. Творчість М. ґрунтується на традиціях світ. пластики; їй притаманні експресивна виразність, глибоке розуміння можливостей матеріалу. Створ. ним образи сповнені драматизму, поєднаному з тонкою іронією або ґротеском. Деякі роботи зберігаються у Київ. музеї сучас. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Осінній натюрморт» (1987), «Осінь» (1989), «Смерть Ф. Ґарсіа Лорки» (1991, золота медаль АМ СРСР на Всесоюз. конкурсі диплом. робіт, Музей С.-Петербур. АМ), «В. ван Ґог» (1996), «Дівчинка» (1997), «Ноти» (1998), «Піжмурки», «Король» (обидва — 1999), «Велика клоунеса» (2000), «Художниця» (2002), «Жінка і сонце» (2006), «Дівчинка з пташкою» (2009), «Свіжий вітер», «Стрибок» (обидва — 2011), «Амазонка» (2016).
Рекомендована література
- Лисенко Л. Сон літньої ночі, або Нотатки про трієнале скульптур–2002 // Укр. мистецтво. 2003. № 1;
- Її ж. Всеукраїнська трієнале скульптури 2011 — у пошуках нової образності // ОМ. 2012. № 3–4.
Фотоілюстрації
Людина 
