Малоперещепинський скарб
МАЛОПЕРЕЩЕ́ПИНСЬКИЙ СКАРБ — комплекс предметів. Датований 5–7 ст. Виявлений 29 травня (11 червня) 1912 дітьми-пастухами на березі р. Ворскла побл. с. Мала Перещепина (нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл.), розкопаний місц. жителями. Згодом місце знахідки обстежили І. Зарецький, М. Макаренко. Практично всю колекцію комплексу викупив Ермітаж (С.-Петербург), де вона й зберігається донині. Лише кілька предметів з колекції Б. Ханенка та В. Щербаківського залишилися в Україні й знаходяться у зібраннях Полтав. краєзн. музею і Музею істор. коштовностей України (Київ). Заг. кількість од. зберігання — понад 770, вага речей з дорогоцін. металів — бл. 25 кг золотих і 50 кг срібних. До складу М. с. входять набори коштов. золотого та сріб. посуду візант., перського та тюрко-согдій. походження (тарелі, келихи, чаші, амфора). Серед них особливо вирізняються золоті сасанід. глек і чаша, виготовлені для двору перських правителів, а також срібна таріль 5 ст. із написом про її приналежність єпископу Патерну з візант. м. Томі. Також у комплексі присутні золоті особисті прикраси (браслети, гривни, сережка, персні), прикраси для пояса та кінської збруї, срібні стремена, намисто із золотих візант. монет імператорів Маврикія, Фоки, Іраклія з синами та Костянтина ІІ (найпізніші — 642–646 рр.), зброя (однолезові мечі, сагайдак), скляний посуд тощо. Усі речі знаходилися у дерев’яній скрині розмірами 1×1,5 м, оббитій ззовні золотими квадрат. пластинками. Первісно дослідники розглядали комплекс як скарб, схований у роки експансії Хозар. каганату на Захід (665–680 рр.), що належав вождю слов’ян, булгар або хозар, а сам епізод його приховування датували від серед. 7 до поч. 8 ст. Найбільшої популярності набули версії атрибуції пам’ятки як поховання вождя булгар Кубрата (Й. Вернер) і поминал. комплексу тюрк. (хозар.) правителя (Б. Маршак, М. Артамонов, А. Амброз). Нині його об’єднують в одну групу з надзвичайно подіб. за культур. типом і складом кочівниц. комплексами 2-ї пол. 7 — поч. 8 ст. із Подніпров’я (Келегеї, Макухівка, Зачепилівка, Вознесенка, Глодоси), виокремлених у перещепин. культуру.
Рекомендована література
- Зарецкий И. И. Клад, найденный при селе Малая-Перещепина Константиноградского уезда Полтавской губернии // Тр. Полтав. ученой архив. комиссии. П., 1912. Вып. 9;
- Макаренко Н. Н. Перещепинский клад // Изв. Император. археол. комиссии. С.-Петербург, 1912. Вып. 46;
- Бобринский А. А. Перещепинский клад // Мат. по археологии России. 1914. № 34;
- Маршак Б. Б., Скалон К. К. Перещепинский клад. Ленинград, 1972;
- Залесская В. В., Львова З. З., Маршак Б. Б., Соколова И. И., Фонякова Н. Н. Сокровища хана Кубрата. Перещепинский клад. С.-Петербург, 1997;
- Комар А. А. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в. // Степи Европы в эпоху средневековья. Д., 2006. Т. 5.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
