МА́ПА ЗЕЛЕ́НОЇ УКРАЇ́НИ — етно­графічна карта Зеленого Клину. Ви­дана у січні–лютому 1937 Українською видавничою спілкою у м. Харбін (нині Китай) з ініціативи І. Світа. Стала першою в історії української карто­графії спробою по­значити роз­селе­н­ня українців на Далекому Сході та подати докладну інформацію про територію Зеленого Клину (на ній за­значено понад 1500 назв місцевостей Далекого Сходу українською мовою). Виготовлена у 7-ми кольорах колишнім полковником штабу Приамурського військового округу геодезистом А. Істоміним на базі військових карт карто­графічного від­ділу Ген­штабу Російської імперії (т. зв. десятиверсток). Українські написи, роз­поділ етнічних груп населе­н­ня, по­значе­н­ня автошляхів і промислових обʼєктів зробив І. Світ, редагува­н­ня написів і текс­тів здійснив С. Ле­­винський. Наклад — 1100 примірників, з яких ро­зіслано й роз­про­дано (пере­важно у середовищі української еміграції) понад 400 примірників, а решта залишилася у Харбіні, оскільки з початку війни на Тихому океані на­прикінці 1941 японці заборонили друкувати і пере­силати карти поштою. Ймовірно, більша частина накладу знищена 1945 після приходу в Харбін радянської армії. 1944 з ініціативи Л. Биковського та за фінансової допомоги В. Ки­йовича Українським океанічним ін­ститутом у Варшаві здійснено пере­ви­да­н­ня Мапи Зеленої України в чорно-білому варіанті з кольорового примірника В. Сальсь­кого (кресле­н­ня виконав П. Мегик, наклад — 150 примірників). Оригінал кольорової Мапи Зеленої України зберігається в архіві Управлі­н­ня Федеральної служби без­пеки по Приморському краю РФ (м. Владивосток), копії — у карто­графічному від­ділі Нью-Йоркської бібліотеки, архіві Американського гео­графічного товариства (Нью-Йорк), бібліотеці Українського наукового ін­ституту Гарвардського університету.