Мачухи
Визначення і загальна характеристика
МА́ЧУХИ — село Полтавського району Полтавської області. 2017 створ. Мачухів. обʼєднану територіал. громаду (247 км2, 7899 осіб), до якої увійшли Мачухів. (села М., Байрак, Васьки, Кованчик, Куклинці, Мазурівка, Миколаївка, Снопове), Калашників. (Калашники, Гвоздиківка, Клименки, Малі Козуби, Михайлики, Писаренки, Підлепичі, Сердюки, Твердохліби) і Судіїв. (Судіївка, Шевченки) сільс. ради Полтав. р-ну, Плосків. сільс. рада Решетилів. р-ну (Плоске, Браїлки, Левенцівка, Твердохліби, Чередники) та Полузір. сільс. рада Новосанжар. р-ну (Полузірʼя, Бондури, Дмитренки, Шевці). М. знаходяться за 6 км від Полтави. На зх. околицях протікає р. Вільшана (притока Ворскли, бас. Дніпра). Площа 9,69 км2. За переписом насел. 2001, проживали 3337; станом на 2017 — 3027 осіб; переважно українці. Через село проходить автошлях Полтава–Кременчук. Побл. М. — памʼятки раннього заліз. віку Мачухівські поселення і могильник. Засн. у 1-й пол. 17 ст. У документах 17 — 1-ї пол. 18 ст. зустрічається назва Мачохи. 1648–1775 — село Полтав. 2-ї сотні Полтав. полку. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1775–83 — у складі Новорос., 1796–1802 — Малорос., 1802–1925 — Полтав. губ.; 1783–96 — Катеринослав. намісництва; 1983–96 — Алексопол. пов. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко, волос. центр Полтав. пов. Тоді ж існувала значна євр. громада. 1859 було 596 дворів, проживали 5207 осіб; 1910 — відповідно 900 і 4845. У 1883 працювали 61 вітряний млин, 3 олійниці, 4 кузні. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. щорічно відбувалися 3–4 ярмарки. 1888 у складі Мачус. волості (8054 особи, 1419 дворів) було 63 поселення та 8 сільс. громад. 1900 функціонували 2 деревʼяні церкви, євр. молитов. дім, початк., церк.-парафіял. і 2 земські школи. 1910 тут жили і працювали 47 кравців, 47 шевців, 40 ткачів, 32 теслярі, 31 колісник, 9 столярів, 13 ковалів, 2 слюсарі, 24 візники та 9 малярів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Полтав. округи; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл. 1923 з Мачус., Площан. і Старосанжар. волостей створ. Мачус. р-н (Буланів., Калашників., Кунців., Мачус., Площан., Полузір, Старосанжар. і Судіїв. сільс. ради; 360 верст2, 31 445 осіб). 1925 його тер. розподілили між Супрунів., Решетилів., Малоперещепин. і Новосанжар. р-нами. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло більше половини мачушан), зазнали сталін. репресій. Від 17 вересня 1941 до 23 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. Під час визволення М. і навколиш. сіл загинули 285 рад. воїнів (похов. у брат. могилі); на фронтах 2-ї світової війни — 386 односельців. Здавна розвинуті бджільництво та садівництво. Мачухів. сливи вивозили на продаж у різні міста Рос. імперії та СРСР, а грушу сорту Мачуська глива занесено до Помологіч. книги. 1978 побл. М. відкрите Мачухівське газове родовище. 1990 мешкали 3413 осіб. Нині працює підприємство «Премʼєр Сокс» з виготовлення шкарпетково-панчіш. продукції. У М. — навч.-вихов. комплекс (заг.-осв. школа, 2 дитсадки); краєзн. музей, музей олії, центр. рай. б-ка, Будинок культури; центр. рай. лікарня. 1985–1991 та від 2015 діє мотобол. команда «Дружба» (брала участь у змаганнях на першість СРСР у 1-й лізі; 2015 і 2016 — бронзовий призер чемпіонату України). Реліг. громади: УПЦ КП (Іоанно-Богослов. церква) і УПЦ МП (Покров. церква). Встановлено памʼятники І. Мічуріну, воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятник-курган жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців — церк. діяч, мандрівник, письменник 2-ї пол. 18 — поч. 19 ст. Л. Зеленський-Яценко; фізик Д. Іваненко; літературознавець, критик, прозаїк А. Дяченко, літературознавець, фольклорист О. Лісовський, письменник К. Тесленко; кобзар М. Башловка, актор, режисер М. Вільшанський; учасник 2-ї світової війни, повний кавалер ордена Слави В. Негрило; чемпіон світу та Європи з гирьового спорту Д. Назаренко. З М. повʼязані життя та діяльність громад.-політ. діяча, письменника, лікаря І. Липи та письменника, перекладача, публіциста Г. Епіка. Нині у селі мешкає багаторазовий чемпіон України з армспорту Л. Заркуа. Були удостоєні звання Героя Соц. Праці П. Демаш і Г. Джуган.
А. В. Гейко
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
