Маямі

МАЯ́МІ (англ. Miami) — місто на узбереж­жі Атлантичного океану, адміністративний центр округу Маямі-Дейд у штаті Флорида, Сполучені Штати Америки. Пл. округу 5038 км², міста — 92,42 км². Насел. міста 453 579 осіб (2017). Міська агломерація Великий М. (5,5 млн осіб, 15 890 км²) — найбільший мегаполіс США на Пд. Сх. На природ. і штуч. барʼєр. о-вах між Атлант. океаном і затокою Біскей — М.-Біч. На поч. 1800-х рр. у пд. частині Флориди зʼявилися перші по­стійні європ. поселе­н­ня. Упродовж 1-ї пол. 19 ст. багато індіанців винищили, а інші змушені були пере­селитися на Зх. 1842 засн. поселе­н­ня М. Його назва походить від індіан. племені майя. 1844 містечко з насел. 96 осіб стало гол. пунктом округу. 28 липня 1896 ріше­н­ням обʼ­єд­нав. зборів М. на­дано статус міста та ви­значено його межі. У тому ж році в ньому мешкали 444, 1910 — 5471, 1920 — 29 571, 1930 — 110 637, 1940 — 172 000, 1950 — 249 300 осіб. Після приходу до влади на Кубі Ф. Кастро почалася масова втеча кубинців у США. До кін. 1960 в округ М.-Дейд пере­їхали понад 400 тис. біженців з Куби, а 1980 внаслідок мас­штаб. пере­селе­н­ня, що отримало назву «Mariel boatlift», до Флориди потрапили ще 125 000 кубинців. У 1980-х рр. також різко збільшився потік ім­мі­грантів з ін. бідних країн Кариб. регіону. Водночас М. почали масово залишати місц. білі мешканці європ. походже­н­ня. Якщо 1960 біле неіспаномовне насел. становило понад 90 %, то вже 1990 його частка складала менше 12 %. Нині бл. 70 % мешканців міста називають рідною мовою іспанську, 25 % — англійську, 5 % — гаїтянську. М. ві­ді­грає значну роль у житті Пд.-Сх. США як діловий і культур. центр — столиця бізнесу, фінансів, між­нар. торгівлі, мас-медіа, туризму й індустрії роз­ваг. Тут роз­таш. штаб-квартири багатьох транс­нац. корпорацій і, перед­усім, гол. офіси їхніх латиноамер. від­діл., побудовано десятки хмарочосів, працюють великий океан. порт і аеропорт-хаб. У діловому центрі М. зафіксовано найбільшу концентрацію між­нар. банків у США. За рейтингом Globalization and World Cities Study Group & Network (GaWC), М. є «глобал. містом типу Альфа», за показником ВВП посідає 20-е м. у світі та 11-е м. у США. 1965 у М. засн. Університет Флориди, який 1969 закін. амер. фахівець у галузі радіац. офтальмології, іноз. чл. НАНУ Б. Ворґул (з походже­н­ня українець). Функціонує низка культур. установ (театрів, кінотеатрів, музеїв тощо) і готелів. У Флориді по­стійно проживають бл. 50 тис. українців (0,3 % усього насел. штату), понад 5 тис. з них використовують укр. мову для спілкува­н­ня в сімʼї. Регіон. «столицею» укр. діаспори штату є м. Норт-Порт, де 1975 створ. Укр. реліг. і культур. центр св. Андрія та побудовано великий кондомініум (т. зв. укр. село). Тут функціонують найбільший у США від­діл Союзу українок, Укр.-амер. клуб Пд.-Зх. Флориди, Укр.-амер. організація ветеранів, Громад. комітет, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, Чол. товарис. клуб, різноманітні ко­оперативи та організації, повʼяза­ні з діяльністю Церкви. Значні укр. громади живуть в Орландо, Дейтона-Біч, М. Укр. діаспора в М. почала формуватися після 2-ї світової вій­ни. 1946 засн. Укр.-амер. клуб М. як місце гуртува­н­ня укр. громади міста. 1949 зуси­л­лями Т. Максимовича, К. Ходівської та О. Максимович при клубі організовано ансамбль «Українські танцюристи Маямі», який донині під худож. керівництвом Д. Максимович-Васкевич пред­ставляє автентичні укр. нар. танці на фестивалях і культур. заходах у Флориді (зокрема на між­нар. фольклор. фестивалі й телебачен­ні). 1953 у М. засн. укр. катол. парафію Успі­н­ня Пресвятої Богородиці, а 1958 збудовано й освячено однойм. церкву. Нині парафія складається з вихідців поперед. хвиль міграції та ново­прибулих українців, а церк. громада (пере­важно греко-католики) нараховує бл. 75 родин. Богослужі­н­ня та парафіял. ініціативи від­буваються пере­важно укр. і англ. мовами. Оскільки храм роз­таш. у мікрора­йоні, заселеному вихідцями з Куби та Пд. Америки, двічі на місяць моляться іспан. мовою. При парафії є зал, діють хор, неділ. школа катихизації та укр. культури, куток милосердя, театр. група, видають тижневий бюлетень. Церкву прикрашають іконописні твори митців С. Гординського та С. Бельціва. Нині її настоятель — А. Романків. 1951 у М. зареєстровано громаду УПЦ. 1958 православна громада, що нараховувала 12 родин, при­дбала земел. ділянку та збудувала тимчас. церкву. Водночас був організов. церк. хор. На поч. 1968 вони звели новий храм, і митрополит Іоанн (Теодорович) освятив його. Проте, оскільки пере­важна більшість українців селилася у пн. частині М., 1988 чл. православ. громади продали приміще­н­ня церкви та купили земел. ділянку в Купер-Сіті. 1989 у фундамент була закладена це­глина із собору св. Софії в Києві, а на поч. 1992 з благослове­н­ня патріарха Мстислава (Скрипника) та архі­єпис­копа Стефана (Біляка) освячено новозбудов. церкву св. Миколая. 1998 іконописець з України І. Балдуха роз­писав інтерʼєр храму. Від жовтня 1998 церкву щороку від­ві­дує очільник УПЦ КП Філарет (Денисенко). Нині настоятель храму — Л. Хузак. Укр. проте­станти від­відують Рос.-укр. баптист. церкву в Гол­лівуді та М., а також ін. реліг. організації. У М. діє філія Укр. кредит. спілки самопомочі на чолі з Н. Плещен. З М. повʼя-зані життя та діяльність іхтіолога, гео­графа, дійс. чл. НТШ, чл.-кор. УВАН у США Е. Жарського, зоолога, дійс. чл. НТШ і УВАН у США С. Крашенин­никова, бiохiмiка, фахiвця в галузi екс­перим. па-тологiї, дійс. чл. НТШ Ю. Тершаковця, лікаря-офтальмолога І. Захарія, по­друж­жя фармацевтів Мирона та Оксани Качкиновичів; геральдиста, публіциста Р. Климкевича; архітектора М. Лапідуса, живописця, графіка Л. Бірчанського, майстра різьбле­н­ня на дереві І. Максимовича; композитора, диригента В. Овчаренка, артистки І. Пошивайло-Колос; діяча Укр. катол. Церкви у США Р.-С. Семінака; гандболіста, волейболіста, тренера (веслува­н­ня на байдарках і каное) І. Квітницького, тренерів В. Камельзона (теніс) та В. Кузьменка (стрибки у воду); діячів УПА Б. Михальчука та В. Сколоздри (був особистим охоронцем С. Бандери).