Маямі

МАЯ́МІ (англ. Miami) – місто на узбережжі Атлантичного океану, адміністративний центр округу Маямі-Дейд у штаті Флорида, Сполучені Штати Америки. Пл. округу 5038 км², міста – 92,42 км². Насел. міста 453 579 осіб (2017). Міська агломерація Великий М. (5,5 млн осіб, 15 890 км²) – найбільший мегаполіс США на Пд. Сх. На природ. і штуч. бар’єр. о-вах між Атлант. океаном і затокою Біскей – М.-Біч. На поч. 1800-х рр. у пд. частині Флориди з’явилися перші постійні європ. поселення. Упродовж 1-ї пол. 19 ст. багато індіанців винищили, а інші змушені були переселитися на Зх. 1842 засн. поселення М. Його назва походить від індіан. племені майя. 1844 містечко з насел. 96 осіб стало гол. пунктом округу. 28 липня 1896 рішенням об’єднав. зборів М. надано статус міста та визначено його межі. У тому ж році в ньому мешкали 444, 1910 – 5471, 1920 – 29 571, 1930 – 110 637, 1940 – 172 000, 1950 – 249 300 осіб. Після приходу до влади на Кубі Ф. Кастро почалася масова втеча кубинців у США. До кін. 1960 в округ М.-Дейд переїхали понад 400 тис. біженців з Куби, а 1980 внаслідок масштаб. переселення, що отримало назву «Mariel boatlift», до Флориди потрапили ще 125 000 кубинців. У 1980-х рр. також різко збільшився потік іммігрантів з ін. бідних країн Кариб. регіону. Водночас М. почали масово залишати місц. білі мешканці європ. походження. Якщо 1960 біле неіспаномовне насел. становило понад 90 %, то вже 1990 його частка складала менше 12 %. Нині бл. 70 % мешканців міста називають рідною мовою іспанську, 25 % – англійську, 5 % – гаїтянську. М. відіграє значну роль у житті Пд.-Сх. США як діловий і культур. центр – столиця бізнесу, фінансів, міжнар. торгівлі, мас-медіа, туризму й індустрії розваг. Тут розташ. штаб-квартири багатьох транснац. корпорацій і, передусім, гол. офіси їхніх латиноамер. відділ., побудовано десятки хмарочосів, працюють великий океан. порт і аеропорт-хаб. У діловому центрі М. зафіксовано найбільшу концентрацію міжнар. банків у США. За рейтингом Globalization and World Cities Study Group & Network (GaWC), М. є «глобал. містом типу Альфа», за показником ВВП посідає 20-е м. у світі та 11-е м. у США. 1965 у М. засн. Університет Флориди, який 1969 закін. амер. фахівець у галузі радіац. офтальмології, іноз. чл. НАНУ Б. Ворґул (з походження українець). Функціонує низка культур. установ (театрів, кінотеатрів, музеїв тощо) і готелів. У Флориді постійно проживають бл. 50 тис. українців (0,3 % усього насел. штату), понад 5 тис. з них використовують укр. мову для спілкування в сім’ї. Регіон. «столицею» укр. діаспори штату є м. Норт-Порт, де 1975 створ. Укр. реліг. і культур. центр св. Андрія та побудовано великий кондомініум (т. зв. укр. село). Тут функціонують найбільший у США відділ Союзу українок, Укр.-амер. клуб Пд.-Зх. Флориди, Укр.-амер. організація ветеранів, Громад. комітет, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, Чол. товарис. клуб, різноманітні кооперативи та організації, пов’язані з діяльністю Церкви. Значні укр. громади живуть в Орландо, Дейтона-Біч, М. Укр. діаспора в М. почала формуватися після 2-ї світової війни. 1946 засн. Укр.-амер. клуб М. як місце гуртування укр. громади міста. 1949 зусиллями Т. Максимовича, К. Ходівської та О. Ма-ксимович при клубі організовано ансамбль «Українські танцюристи Маямі», який донині під худож. керівництвом Д. Максимович-Васкевич представляє автентичні укр. нар. танці на фестивалях і культур. заходах у Флориді (зокрема на міжнар. фольклор. фестивалі й телебаченні). 1953 у М. засн. укр. катол. парафію Успіння Пресвятої Богородиці, а 1958 збудовано й освячено однойм. церкву. Нині парафія складається з вихідців поперед. хвиль міграції та новоприбулих українців, а церк. громада (переважно греко-католики) нараховує бл. 75 родин. Богослужіння та парафіял. ініціативи відбуваються переважно укр. і англ. мовами. Оскільки храм розташ. у мікрорайоні, заселеному вихідцями з Куби та Пд. Америки, двічі на місяць моляться іспан. мовою. При парафії є зал, діють хор, неділ. школа катихизації та укр. культури, куток милосердя, театр. група, видають тижневий бюлетень. Церкву прикрашають іконописні твори митців С. Гординського та С. Бельціва. Нині її настоятель – А. Романків. 1951 у М. зареєстровано громаду УПЦ. 1958 православна громада, що нараховувала 12 родин, придбала земел. ділянку та збудувала тимчас. церкву. Водночас був організов. церк. хор. На поч. 1968 вони звели новий храм, і митрополит Іоанн (Теодорович) освятив його. Проте, оскільки переважна більшість українців селилася у пн. частині М., 1988 чл. православ. громади продали приміщення церкви та купили земел. ділянку в Купер-Сіті. 1989 у фундамент була закладена цеглина із собору св. Софії в Києві, а на поч. 1992 з благословення патріарха Мстислава (Скрипника) та архієпископа Стефана (Біляка) освячено новозбудов. церкву св. Миколая. 1998 іконописець з України І. Балдуха розписав інтер’єр храму. Від жовтня 1998 церкву щороку відвідує очільник УПЦ КП Філарет (Денисенко). Нині настоятель храму – Л. Хузак. Укр. протестанти відвідують Рос.-укр. баптист. церкву в Голлівуді та М., а також ін. реліг. організації. У М. діє філія Укр. кредит. спілки самопомочі на чолі з Н. Плещен. З М. пов’я-зані життя та діяльність іхтіолога, географа, дійс. чл. НТШ, чл.-кор. УВАН у США Е. Жарського, зоолога, дійс. чл. НТШ і УВАН у США С. Крашенникова, бiохiмiка, фахiвця в галузi експерим. па-тологiї, дійс. чл. НТШ Ю. Тершаковця, лікаря-офтальмолога І. Захарія, подружжя фармацевтів Мирона та Оксани Качкиновичів; геральдиста, публіциста Р. Климкевича; архітектора М. Лапідуса, живописця, графіка Л. Бірчанського, майстра різьблення на дереві І. Максимовича; композитора, диригента В. Овчаренка, артистки І. Пошивайло-Колос; діяча Укр. катол. Церкви у США Р.-С. Семінака; гандболіста, волейболіста, тренера (веслування на байдарках і каное) І. Квітницького, тренерів В. Камельзона (теніс) та В. Кузьменка (стрибки у воду); діячів УПА Б. Михальчука та В. Сколоздри (був особистим охоронцем С. Бандери).

Літ.: E. M. Aranda, S. Hughes, E. Sabogal. Making a Life in Multiethnic Miami: Immigration and the Rise of a Global City. Boulder; Colorado, 2014.

В. М. Розумюк

Рекомендована література