Медвецький Микола Вікторович
МЕДВЕ́ЦЬКИЙ Микола Вікторович (30. 11. 1930, с. Ізки, нині Міжгір. р-ну Закарп. обл. — 21. 07. 2007, Будапешт) — живописець, графік і педагог. Чоловік Е. Медвецької-Лутак, батько А. Медвецької. Заслужений художник України (1985). Член НСХУ (1960). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1952; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1958; викл. Д. Довбошинський, Р. Сельський, Ю. Щербатенко). 1958–64 — викладач Ужгород. училища приклад. мистецтва. Виїхав 1991 до Будапешта. Учасник обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок і пленерів від 1958. Персон. — у Львові та Чернівцях (1982), Ніредьгазі (1985), Кестгеї (1994; обидва — Угорщина). Основні галузі — монум. і станк. живопис. Для розписів та мозаїк М. на будинках у Закарпатті притаманна монументальність композицій, образна цілісність. Для станк. живопису зрілого періоду характерна експресія кольору. Серед учнів – Т. Данилич, Марія та Мігаль Іванчо, В. Олашин, В. Сабов, П. Фелдеші.
Додаткові відомості
- Основні твори
- розписи — у Будинку культури (1959), «Від колиски до могили» (1983; обидва — с. Петрове Виноградів. р-ну Закарп. обл.), в кафе «Ужгород» (1964), «Легенда про місто Берегове» (1967), «Шахтарське свято» (1972), «Культура і мистецтво» (1976), «Етапи великого шляху» (1985, залізнична ст. Чоп), «Туризм» (турбаза «Латориця», м. Мукачеве Закарп. обл., 1989); вітраж «Історія залізниці» (Ужгород, 1990); живопис — «Селянин із Дівочого» (1960), «Данилівська церква» (1978), «Відлига» (1982), «Старе подвір’я» (1983), «Пізня осінь» (1990), «Тиша» (1992), «Вітряний день у Женне», «Острівець», «На березі Раби», «У свято» (усі — 1993).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 
