МЕДОВА́Р Лев Борисович (30. 06. 1954, Київ) — фахівець у галузі металур­­гiї. Син Б. Медовара. Доктор технічних наук (1988). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1979). Працював в Ін­ституті про­блем лиття АН УРСР (1979–91); від 1991 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (обидва — Київ): від 1996 — директор Наук.-інж. центру електрошлак. технологій, водночас від 2000 — завідувач від­ділу фіз.-металург. про­блем електрошлак. технологій. Наукові дослідже­н­ня: виробництво великих зливків та від­ливок із легов. сталей і сплавів на основі методів керува­н­ня процесом твердне­н­ня металу; роз­робле­н­ня і за­стосува­н­ня методів електро­­шлак. технології стосовно покраще­н­ня служб. властивостей металокон­струкцій, зокрема вальцюв. валків, роторів парових і газових турбін.