Меженіна Єлизавета Петрівна

МЕЖЕ́НІНА Єлизавета Петрівна (30. 08. 1919, м. Троїцьк, нині Челябін. обл., РФ — 06. 05. 2007, Київ) — ортопед-травматолог. Мати А. Печерського. Доктор медичних наук (1962), професор (1963). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999). Учасниця 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Навч. у Моск. та Перм. (РФ) мед. інститутах, закін. Саратов. мед. інститут (РФ, 1941). Від 1945 (з перервою) працювала в Укр. НДІ травматології та ортопедії АМНУ (нині Інститут травматології та ортопедії НАМНУ, Київ): заст. дир. з наукової роботи (1964–83), дир. (1966–69), проф.-консультант (від 1983); у 1957–64 — у Донец. НДІ травматології та ортопедії: заст. дир. з наукової роботи. Від 1994 — на пенсії. Тривалий час була гол. спеціалістом МОЗ УРСР з дит. ортопедії і травматології. Наукові дослідження: вроджені локал. та системні вади розвитку опорно-рухового апарату дітей, церебрал. спастичні паралічі, роль генет. чинників в ортопед. патології, відновлення життєвих функцій організму при тяжких травмах. Співукладачка «Справочника по травматологии и ортопедии» (1980), «Словаря эпони­­ми­­ческих названий болезней и син­­дромов: Травматология и ортопедия» (1982), «Рентгенологического атласа заболеваний опор­но-двигательного аппарата» (1984; усі — Київ). На приміщеннях Інституту травматології та ортопедії НАМНУ та Донец. обл. клін. травматол. лікарні встановлено мемор. дошки М.

Рекомендована література

1. Меженіна Єлизавета Петрівна: Пам’яті видатного ортопеда-травматолога // Вісн. ортопедії, травматології та протезування. 2007. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю