МЕ́ЛЬЦЕР-ЩАВІ́НСЬКИЙ Генрик (Melcer-Szczawiński Hen­­ryk; 21. 09. 1869, м. Каліш, нині Великопольс. воєводства, Польща — 28. 04. 1928, Варшава) — польський композитор, диригент, педагог. Лауреат низки конкурсів на кращий муз. твір, зокрема ім. А. Рубінштейна (Ві­день, 1895), ім. І. Падеревського (Ляйпциґ, Німеч­чина, 1898), ім. К. Володкевича (Львів, 1904). Закін. Варшав. муз. ін­ститут (кл. фортепіано Р. Штробля, композиції — З. Носковського) та університет. Удосконалював майстерність у Т. Лешетицького (Ві­день, 1891–93). Працював у муз. закладах Гельсинґфорса (нині Гельсинкі, 1896), Львова (1897–99), дир. муз. товариства в Лодзі (Польща, 1899–1902), Відня (1903–06); дир. Філармонії (1910–12) та Опер. театру (1915–16) у Варшаві; від 1919 — проф., 1922–27 — директор Варшав. консерваторії, де вів клас фортепіано, диригува­н­ня та композиції. Серед учнів — С. Пальм­­ґрен, О. Тансман, М. Хоршовсь­­кий. Водночас 1908–09 очолював Варшав. філармон. оркестр. 1921 був одним із організаторів 1-го зʼ­їзду музикантів незалеж. Польщі. Серед творів — опера «Марія» (1903–04, за поемою А. Мальчевського), симф., 2 фортеп. концерти, фортеп. тріо, скрипк. соната, музика до трагедії С. Виспянського «Протесилай і Лаодамія» (1902).