Мельцер-Щавінський Генрик

МЕ́ЛЬЦЕР-ЩАВІ́НСЬКИЙ Генрик (Melcer-Szczawiński Hen­­ryk; 21. 09. 1869, м. Каліш, нині Великопольс. воєводства, Польща – 28. 04. 1928, Варшава) – польський композитор, диригент, педагог. Лауреат низки конкурсів на кращий муз. твір, зокрема ім. А. Рубінштейна (Відень, 1895), ім. І. Падеревського (Ляйпциґ, Німеччина, 1898), ім. К. Володкевича (Львів, 1904). Закін. Варшав. муз. інститут (кл. фортепіано Р. Штробля, композиції – З. Носковського) та університет. Удосконалював майстерність у Т. Лешетицького (Відень, 1891–93). Працював у муз. закладах Гельсинґфорса (нині Гельсинкі, 1896), Львова (1897–99), дир. муз. товариства в Лодзі (Польща, 1899–1902), Відня (1903–06); дир. Філармонії (1910–12) та Опер. театру (1915–16) у Варшаві; від 1919 – проф., 1922–27 – директор Варшав. консерваторії, де вів клас фортепіано, диригування та композиції. Серед учнів – С. Пальм­­ґрен, О. Тансман, М. Хоршовсь­­кий. Водночас 1908–09 очолював Варшав. філармон. оркестр. 1921 був одним із організаторів 1-го з’їзду музикантів незалеж. Польщі. Серед творів – опера «Марія» (1903–04, за поемою А. Мальчевського), симф., 2 фортеп. концерти, фортеп. тріо, скрипк. соната, музика до трагедії С. Виспянського «Протесилай і Лаодамія» (1902).

В. Є. Камінський

завантажити статтю