Мерзлікін Микола Іванович
МЕРЗЛІ́КІН Микола Іванович (01. 09. 1936, Київ — 24. 06. 2006, там само) — режисер, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Народний артист України (2002). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1999). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1964; викл. М. Верхацький). Відтоді — реж.-постановник Донец. рос. театру; 1967–70 — реж.-постановник, 1977–83 — гол. реж. Київ. ТЮГу на Липках; 1970–77 — реж., актор Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, 1983–85 — гол. реж. Київ. молодіж. театру; від 1985 — гол. реж. Київ. муніципал. театру опери та балету для дітей та юнацтва. Одночасно 1980–85 — викладач, 1985–94 — доцент Київ. інституту культури. 1966–69 та від 1995 — в. о. професор кафедри телережисури на кінофакультеті Київ. інституту театр. мистецтва. Ініціатор вид. кн. «Михайло Верхацький. Дні і праця. Спогади сучасників» (К., 2004). Гастролював у Болгарії (1968), Німеччині (1979, 1981), Словенії (1994).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Пляшечки» О. Хмелика (1967), «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1968), «Чортів млин» Я. Дрди та І. Штока (1969), «Стіна» Ю. Щербакова (1984), «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (1987), «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого (1990), «Золоторогий олень» О. Костіна, «Казка про попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича (обидві — 1991), «Ріґолетто» Дж. Верді (1996), «Пастка для відьми» І. Щербакова (1997).
- Основні ролі
- у кіно — Яків Чигирин («Тут нам жити», 1972, реж. А. Буковський), Микола Васильович («Абітурієнтка», 1973, реж. О. Мішурін; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Доценко («Кожен день життя», 1974, реж. Т. Золоєв, Одес. кіностудія худож. фільмів), Єрмолаєв («Театр невідомого актора», 1976, реж. М. Рашеєв), Льотчик («Ти тільки не плач», 1979, реж. О. Мороз; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).
Людина 