Мерхар Алойзій

МЕ́РХАР Алойзій (Merhar Alojzij; псевд. — Silvin Sardenko; 15. 06. 1876, Любляна — 21. 02. 1942, там само) — словенський поет, драматург, церковний діяч. Після закінчення гімназії в Любляні студіював теологію у Римі (до 1906). Відтоді служив капеланом, від 1908 — катехит учител. г-зій у Любляні. Дебютував віршами наприкінці 1880-х рр. у часописах «Angelčku» та «Vrtcu», потім друкувався у «Ljubljanskem zvonu» та «Domu in svetu», який він також редагував від 1922. Поезії М. наповнені традиц. біблій. символікою. Був близький до Я.-Е. Крека, О. Жупанчича, Й. Мурна, які захоплювалися укр. культурою. Найвиразніше вплив укр. фольк­лору і творів Т. Шевченка помітний у 2-му розділі зб. вибр. поезій М. «Trojno klasje» («Потрійний колос», Любляна, 1938). Героями віршів збірки є укр. кобзар і словен. нар. музика, кожний з яких у своїх піснях прославляв рідний край. У своїй творчості використовував нар.-поет. мотиви та засоби зображення природи, почуттів. Автор низки п’єс на біблійну тематику.

Тв.: V mladem jutru. 1903; Roma. 1906; 1941; Nebo žari. 1916; Dekliške pesmi. 1922; Apostol Slovencev. 1930 (спів­авт.); Daritev. 1927; Tolažnica. 1942 (усі — Люб­­ляна).

І. П. Ющук

Основні твори

V mladem jutru. 1903; Roma. 1906; 1941; Nebo žari. 1916; Dekliške pesmi. 1922; Apostol Slovencev. 1930 (спів­авт.); Daritev. 1927; Tolažnica. 1942 (усі – Люб­­ляна).

завантажити статтю