МІКУСІ́НСЬКИЙ Ян-Стефан (Mikusiński Jan Stefan; 03. 04. 1913, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 27. 07. 1987, м. Катовіце, Польща) — польський математик. Дійсний член Польс. АН (1971), почес. чл. Польс. матем. товариства (1983), іноз. чл. Серб. АН (1975). Державна премія Польщі (1953). Нагорода ім. С. Банаха (1950). Державні нагороди Польщі. Закін. По­знан. університет (Польща, 1937), де від­тоді й працював. Під час 2-ї світової війни мешкав і за­ймався наук. діяльністю у містах Закопане (нині Малопольс. воєводства) та Краків. 1945 захистив у Яґел­лон. університеті в Кракові під керівництвом Т. Важевського дис. «Sur un probléme d`interpolation pour les inteégrales des équations diféren­tielles linéaires», 1946 ґабілітувався в Університеті М. Склодовської-Кюрі в м. Люблін. 1948–55 — у Вроцлав. університеті: 1953–55 — завідувач кафедри матем. аналізу; 1955–59 — у Варшав. університеті, де 1958 отримав зва­н­ня звичай. проф.; 1960–85 — у Матем. ін­ституті Польс. АН у Катовіце: 1965–85 — зав. лаб., завідувач від­ділу узагальнених функцій. Основні напрями наук. досліджень: інтерполяція роз­вʼязків звичай. диференціал. рівнянь, теорія інтеграла, теорія операторів. Подав спіл. означе­н­ня для інтеграла Лебега та Бохнера; роз­робив метод операц. роз­рахунку, який на­звано його імʼям; об­ґрунтував у теорії операторів метод Хевісaй-да. У подальшому теорію операторів Мікусінського за­стосовано при роз­вʼязуван­ні звичай. диференціал. рівнянь і деяких типів рівнянь у частк. похідних, а також у приклад. задачах електротехніки, статики та ін. Ви­вчав теорію роз­поділів Шварца, подав ін. означе­н­ня роз­поділів. Його дослідж. торкалися й функціонал. аналізу, топології, теорії чисел, функцій. рівнянь і нерівностей.