МІРО́ШНИКОВ Іван Іванович (21. 09. 1931, ст. Шумилінська, нині Ростов. обл., РФ — 02. 11. 1989, Харків) — поет-пісняр. Член СП СРСР (1973). Закін. Харків. вище авіац.-інж. військ. училище (1963). Працював військ. пред­ставником на під­приємстві, що виготовляло системи керува­н­ня ракет і косміч. апаратів. Брав участь у їх запусках на космо­дромі Байконур (Казах­стан), який оспівував у своїх поезіях, вміщених у зб. «Ветер дальних дорог» (1961), «В краю космонавтов» (1964), «И совесть и любовь моя» (1970), «Пахари Вселен­ной» (1975), «Тюльпаны Байконура» (1978), «Огнекрылое племя» (1981), «Звездный причал» (1982), «Ветка полыни» (1989; усі — Харків). Дебютував 1950 віршами у г. «Боевое знамя» Пн.-Кавказ. військ. округу. Від­тоді друкувався у г. «Ленинское знамя», «Камчатская правда», «Советский Сахалин», «Красная звезда», ж. «Советский воин». Його герої — люди космосу, яких особисто знав. Писав про нелегку, але благородну їхню працю. У своїх кращих віршах, наповнених патріот. мотивами, поет досягає справж. промовистості, вмі­н­ня скупо і водночас яскраво показати дух епохи, її стрімк. ріст. Чимало віршів М. («Огнекрылое племя», «К звездам», «Ветераны космо­дрома», «Тюльпаны Байконура» та ін.) поклали на музику композитори О. Броневицький, О. Мамонтов, Б. Михайловський, О. Пахмутова. 1991 фірма «Мелодія» випустила диск з його піснями і віршами. Окремі поезії М. українською мовою пере­клали В. Бондар, В. Романовський, Ю. Стадниченко, Р. Третьяков, М. Шаповал.