МІХНО́ВСЬКИЙ Дмитро Костянтинович (01. 10. 1902, с. Новий Коврай Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині Першотравневе Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. — 08. 06. 1984, Київ) — вчений-генетик, селекціонер. Кандидат біо­логічних наук (1946). Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Київ. вет.-зоо­тех. ін­ститут (1925), Всесоюзні курси вівчарів-бонітерів при дослід. станції «Асканія-Нова» (нині Чап­лин. р-ну Херсон. обл., 1929). Від­тоді працював на опор. пункті ВАСГНІЛ з вівчарства (с. Петров­ське Чутiв. р-ну, нині Полтав. обл.); 1946–55 — у під­роз­ділах Наркомзему і Міністерства с. господарства УРСР; 1956–59 — за­ступник директора Київ. обл. н.-д. станції з тварин­ництва «Терезине» (Білоцерків. р-н); 1959–82 — доцент кафедри свинарства, вівчарства та птахівництва Укр. с.-г. академiї (Київ). У 1930-і рр. генетично об­ґрунтував систему гетероген. роз­веде­н­ня смушк. овець сокільс. породи для попередже­н­ня хроніч. тимпаніту ягнят. Вивів гірськокарп. породу овець. Об­ґрунтував еволюцію типів вовнового покриву овець на основі першочерг. викори­ста­н­ня рецесив. мутацій однорідності вовни в ареалах давньої культури вівчарства Близького Сходу. Завдяки ви­вчен­ню закономірностей вовно­утворе­н­ня у тонкорун. овець за сезонами року і в звʼязку зі суягністю та лактацією маток роз­робив метод попередже­н­ня дефектності вовни зближе­н­ням строків стрижки і ягні­н­ня маток. За­ймався при­­йомами пром. схрещува­н­ня у вівчарстві для одержа­н­ня кросбред. вовни в Україні. Автор роз­ділів «Годівля і викори­ста­н­ня тварин» і «Породи та особливості роз­веде­н­ня тварин» у кн. «Спеціальне тварин­ництво» (К., 1972).