ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Мож (Мжа)

МОЖ (МЖА) – річка у Валківському, Нововодолазькому, Харківському та Зміївському районах Харківської області, права притока Сіверського Дінця. Довж. 74 км, пл. водозбір. бас. 1810 км2. Бере початок на Пд. Сх. від с. Перекіп Вал­ків. р-ну. Долина переважно трапецієподібна, асиметрична, праві схили розчленовані ярами; шир. від 300 м до 1,5–4 км, глиб. до 15–20 м. Заплава двостороння. У серед. і нижній течії заболочена, шир. здебільшого 200–300 м, найбільша – 1,5–2 км. Річище помірно звивисте, завширшки до 7–10 м, пересічна глиб. 0,3–1 м, максимальна – 10 м. Похил річки 0,85 м/км. Середня багаторічна витрата води в гирлі – 3,61 м3/с. Осн. притоки – Борова, Карамушина, Мерефа (усі – ліві); Вільхувата, Вільшанка (обидві – праві). Живлення снігове та дощове. Замерзає у грудні, скресає у березні. Споруджено водосховище та 128 ставків (заг. об’ємом 18,3 млн м3). Воду використовують для пром. та с.-г. потреб. На М. – м. Валки та Зміїв; місця відпочинку.

В. В. Гребінь

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Мож (Мжа) / В. В. Гребінь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-68294

Том ЕСУ:

21-й

Дата виходу друком тому:

2019

Дата останньої редакції статті:

2019

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

68294

Кількість переглядів цього року:

92

Схожі статті

Коломак
Водойми  | Том 14 | 2014
В. Г. Клименко
Мерчик
Водойми  | Том 20 | 2018
О. О. Винарчук
Бистриця-Тисменицька
Водойми  | Том 2 | 2003
О. О. Кагало

Нагору