Мойсеєнко Петро Онисимович

Визначення і загальна характеристика

МОЙСЕ́ЄНКО Петро Онисимович (1852, с. Обиден­не Смолен. губ., Росія — 30. 11. 1923, Харків, похов. у м. Орєхово-Зуєво, нині Моск. обл.) — революційний діяч. Від 1865 працював на виробництві, зокрема від 1899 — на Донбасі й у м. Маріуполь (нині Донец. обл.). Брав участь у роботі народниц. гуртків, 1905 вступив до більшов. партії. Організовував робітн. страйки та ви­ступи. За рев. діяльність неодноразово пере­бував під арештом і на заслан­ні. 1917–18 воював у Червоній армії; від­тоді — на парт. і госп. роботах; від 1922 — спів­роб. Харків. ін­ституту історії партії. Автор кн. «Воспоминания старого революционера» (Москва, 1966).

Літ.: Кавалеров И. Н. Памяти П. А. Моисеенко // Летопись революции. 1924. № 1; Панов А. Сеятель гнева народного. Сталино, 1961; Волковинский В. Н. Мало­­и­звестные документы ЦГАОР УССР о П. А. Моисеенко // Сов. арх. 1983. № 6.

О. В. Ясь

Завантажити статтю