МОЧУТКО́ВСЬКИЙ Йосип Йосипович (1845, Херсон. губ. — 23. 05(05. 06). 1903, м. Па­вловськ, нині С.-Пе­тербур. міськради, похов. в Одесі) — лікар-невролог, бактеріолог, бальнеолог, громадський діяч. Доктор медицини (1877), професор (1895). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1869). Працював 1870–93 в Одес. міській лікарні, де 1877 організував й очолив нерв. від­діл.; водночас від 1880 — приват-доцент кафедри внутр. хвороб Військ.-мед. академії в С.-Пе­тербурзі. Дійсний член (від 1870), голова (1890–93), почес. чл. (від 1893) Товариства одес. лікарів; спів­засн. і голова (1876–93), почес. чл. (від 1887) Одес. бальнеол. товариства. Чл.-засн. благодій. Товариства піклува­н­ня про хворих дітей (1887). Засн. і ред. «Южнорус­ской медицинской газеты» (1892–95). На власні кошти збудував приміще­н­ня для дит. амбулаторії в Одесі (1890). У 1893 пере­їхав на по­стійне прожива­н­ня до С.-Пе­тербурга, був консультантом, від 1985 — проф., завідувач кафедри нерв. хвороб Клін. ін­ституту Великої княгині Олени Павлівни. Під­твердив етіол. роль спірохет у захворюван­ні на поворот. тиф. 1876 провів дослід із самозараже­н­ня кровʼю хворого на висип. тиф, довівши можливість пошире­н­ня цього захворюва­н­ня через кровосисних комах. За­стосував метод витягува­н­ня хребта у лікуван­ні хвороб нерв. системи; роз­робив прилади для дослідж. нерв. системи. Основоположник лиманолікува­н­ня.