Молотова–Ріббентропа Пакт

Визначення і загальна характеристика

МО́ЛОТОВА–РІББЕНТРО́ПА Пакт  — договір про ненапад між Німеччиною та СРСР, підписаний 23 серпня 1939 наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом. Засвідчив переорієнтацію в зовн. політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Сторони зобов’язу­валися утримуватися від нападу одна на одну та дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об’єктом воєн. дій третьої сторони, а також відмовлялися від участі в угрупованнях держав, прямо чи опосередковано спрямов. проти ін. сторони. Надалі передбачено взаєм. обмін інформацією в питаннях, що зачіпали інтереси сторін. До договору додано таєм. додатк. протокол, яким встановлено розме­жування країн Сх. Європи на сфери нім. і рад. інтересів на випадок «територ.-політ. перебудови» цих країн. Німеччина визнавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Сх. Польщі, Фінляндії та Бес­сарабії. Невдовзі після укладання договору 1 вересня 1939 Німеччина вторглася в Польщу, 17 вересня 1939 на тер. Польщі увійшли рад. війська. 22 вересня 1939 у м. Брест (нині Білорусь) відбувся спільний рад.-нім. військ. парад. Територ. поділ Польщі між СРСР і Німеччиною завершено 28 вересня 1939 підписанням договору про дружбу та кордон. До складу СРСР спочатку включено тер. Зх. України і Зх. Білорусі (1939), згодом — Сх. Прибалтику, Бессарабію, Пн. Буковину (1940). Наприкінці 1939 СРСР здійснив напад на Фінляндію та розв’язав рад.-фін. вій­ну 1939–40. М.–Р. П. був підписаний після періоду охолодження політ. й екон. відносин між СРСР і Німеччиною, зумовленого приходом до влади А. Гітлера, та зброй. конфліктів, під час яких СРСР протистояв Німеччині й Італії в Іспанії (громадян. вій­на в Іспанії), Японії на Далекому Сході (бої побл. оз. Хасан та на р. Халхін-Голл), і став політ. несподіванкою для третіх країн. Практично одночасно з’явилися й відомості про існування додатк. таєм. домовленостей, текст яких опубліковано 1948 за фотокопіями, а 1993 — за оригіналами. Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 М.–Р. П., так само як і всі ін. рад.-нім. договори, втратив силу. Істор. оцінки М.–Р. П. неодно­значні, жоден із договорів новіт. історії не викликав у ході істор. дослідж. такої тривалої та жорсткої дискусії. На думку більшості вітчизн. і зарубіж. істориків, М.–Р. П. з його таєм. протоколом став змовою 2-х диктатор. режимів з метою проведення воєн. агресії проти Польщі, саме він відкрив шлях Німеччині до роз­в’язання Другої світової вій­ни. Частина істориків, переважно рад. і сучас. рос., вважає, що уряд СРСР пішов на підписання пакту про ненапад з Німеччиною з метою відтермінування вступу у світ. вій­ну, виграшу часу для підготовки до неї, зміцнення геополіт. позицій і обороноздатності країни, тех. модернізації ЗС. Юрид. оцінки договору також суперечливі. Враховуючи, що М.–Р. П. не можна розглядати без його невід’єм. складової — таєм. протоколу, фахівці з міжнар. права вважають договір юридично неправомірним, оскільки він стосувався інтересів третіх сторін. Крім того, значна частина правознавців і політ. діячів кваліфікує М.–Р. П. як злочин проти миру. 2019 до 80-ї річниці поч. 2-ї світової війни Європарламент з ініціативи Литви та за підтримки польс. євродепутатів прийняв резолюцію М.–Р. П., в якій наголошено, що 2-а світова війна була розв’я­за­на не тільки нацист. Німеччиною, а й СРСР.

Завантажити статтю