Молотова–Ріббентропа Пакт

МО́ЛОТОВА–РІБ­БЕНТРО́ПА Пакт — договір про ненапад між Німеч­чиною та СРСР, під­писаний 23 серпня 1939 наркомом закордон­них справ СРСР В. Молотовим і міні­стром закордон­них справ Німеч­чини Й. фон Ріб­бентропом. Засвідчив пере­орієнтацію в зовн. політиці СРСР на зближе­н­ня з Німеч­чиною. Сторони зобовʼязу­валися утримуватися від нападу одна на одну та дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала обʼєктом воєн. дій третьої сторони, а також від­мовлялися від участі в угрупова­н­нях держав, прямо чи опосередковано спрямов. проти ін. сторони. Надалі перед­бачено взаєм. обмін інформацією в пита­н­нях, що зачіпали інтереси сторін. До договору до­дано таєм. додатк. протокол, яким встановлено роз­ме­жува­н­ня країн Сх. Європи на сфери нім. і рад. інтересів на випадок «територ.-політ. пере­будови» цих країн. Німеч­чина ви­знавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Сх. Польщі, Фінляндії та Бес­сарабії. Не­вдовзі після укла­да­н­ня договору 1 вересня 1939 Німеч­чина вторглася в Польщу, 17 вересня 1939 на тер. Польщі уві­йшли рад. війська. 22 вересня 1939 у м. Брест (нині Білорусь) від­бувся спільний рад.-нім. військ. парад. Територ. поділ Польщі між СРСР і Німеч­чиною завершено 28 вересня 1939 під­писа­н­ням договору про дружбу та кордон. До складу СРСР спочатку включено тер. Зх. України і Зх. Білорусі (1939), згодом — Сх. Прибалтику, Бес­сарабію, Пн. Буковину (1940). На­прикінці 1939 СРСР здійснив напад на Фінляндію та роз­вʼязав рад.-фін. вій­ну 1939–40. М.–Р. П. був під­писаний після періоду охолодже­н­ня політ. й екон. від­носин між СРСР і Німеч­чиною, зумовленого приходом до влади А. Гітлера, та зброй. конфліктів, під час яких СРСР протистояв Німеч­чині й Італії в Іспанії (громадян. вій­на в Іспанії), Японії на Далекому Сході (бої побл. оз. Хасан та на р. Халхін-Голл), і став політ. несподіванкою для третіх країн. Практично одночасно зʼявилися й ві­домості про існува­н­ня додатк. таєм. домовленостей, текст яких опубліковано 1948 за фотокопіями, а 1993 — за оригіналами. Після нападу Німеч­чини на СРСР 22 червня 1941 М.–Р. П., так само як і всі ін. рад.-нім. договори, втратив силу. Істор. оцінки М.–Р. П. неодно­­значні, жоден із договорів новіт. історії не викликав у ході істор. дослідж. такої тривалої та жорсткої дис­кусії. На думку більшості вітчизн. і зарубіж. істориків, М.–Р. П. з його таєм. протоколом став змовою 2-х диктатор. режимів з метою проведе­н­ня воєн. агресії проти Польщі, саме він від­крив шлях Німеч­чині до роз­­вʼяза­н­ня Другої світової вій­ни. Частина істориків, пере­важно рад. і сучас. рос., вважає, що уряд СРСР пішов на під­писа­н­ня пакту про ненапад з Німеч­чиною з метою від­термінува­н­ня вступу у світ. вій­ну, ви­грашу часу для під­готовки до неї, зміцне­н­ня геополіт. позицій і обороно­здатності країни, тех. модернізації ЗС. Юрид. оцінки договору також суперечливі. Враховуючи, що М.–Р. П. не можна роз­глядати без його невід­ʼєм. складової — таєм. протоколу, фахівці з між­нар. права вважають договір юридично неправомірним, оскільки він стосувався інтересів третіх сторін. Крім того, значна частина право­знавців і політ. діячів кваліфікує М.–Р. П. як злочин проти миру. 2019 до 80-ї річниці поч. 2-ї світової війни Європарламент з ініціативи Литви та за під­тримки польс. євродепутатів прийняв резолюцію М.–Р. П., в якій наголошено, що 2-а світова війна була роз­вʼя­за­на не тільки нацист. Німеч­чиною, а й СРСР.

Завантажити статтю